Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках icon

Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках



НазваПідсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках
Дата конвертації11.01.2013
Розмір103.87 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>

Міністерство освіти і науки України

Харківський обласний науково-методичний

інститут безперервної освіти


Кафедра методики суспільно-гуманітарної освіти


Секція філологічних дисциплін


ПІДСУМКОВА РОБОТА

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ

ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ




Виконав слухач курсів підвищення


кваліфікації вчителів за напрямом:

російська мова та зарубіжна література

ФІЛОН Надія Іванівна,

учитель І категорії

ХЗОШ № 110 Київського району

19.03.07 – 14.04.07


Рецензент: УЛІЩЕНКО В.В.,

кандидат пед. наук


^

Харків – 2007


Вступ

У книзі "Дерзание духа" відомий російський філософ і філолог А.Ф. Лосєв, звертаючись до молоді, писав: "... самое ценное для меня – живой ум, живая мысль, такое мышление, от которого человек здоровеет и ободряется, радуется и веселится, а ум ответно становится и мудрым, и простым одновременно" [11; 5]. І далі вчений підкреслює, що перехід від незнання до знань був для нього завжди предметом задоволення. "Только живой ум и может делать нас работниками жизни" [11; 6]. Безумовно, вчений говорить про аналітичне мислення, яке робить з людини особистість.

Проблема критичного мислення учнів завжди хвилювала як педагогів, так і науковців: психологів, філософів. Аналіз цього питання ми знаходимо в працях Виготського Л.С., Леонтьєва А.Н., Лосєва А.Ф., у роботах відомих педагогів: Лисенкової, Амонашвілі та інших. Усім відоме висловлювання Виготського Л.С.: "Учение лишь тогда развивает, когда оно активирует умственную деятельность учащихся".

Проблема розвитку критичного мислення набула особливої актуальності на сучасному етапі, коли в нашій державі формуються демократичні цінності, коли ми переживаємо новий етап соціально-економічних відносин. Суспільству потрібна не тільки економічно освічена молодь, а й молодь з активною громадською позицією. Саме зарубіжна література дає можливість сформувати загальнолюдські, демократичні цінності, прищепити їх молодому поколінню. Разом з історією та філософією література в доступній формі, через відбиття життя в мистецтві впливає на формування особистості. На наш погляд, слід підтримати точку зору вчителя В. Секіріної, яка пропонує "вивчити взаємозв’язок між широким зверненням до шедеврів світової культури, що спостерігається із введенням шкільного курсу зарубіжної літератури, і громадською свідомістю суспільства, його демократичного вибору, зорієнтованого на приєднання до світової громади" [17; 7].

Але зарубіжна література сприяє не стільки розширенню інформаційних, пізнавальних знань учнів, а й зміні світогляду, який формується на зміні шляхів, методів викладання цього предмета.

На уроках зарубіжної літератури учень опановує знання і навички, що допомагають орієнтуватися у світі різноманітних творів. Це дає можливість простежити за розвитком людської свідомості, світогляду, відбитого, зафіксованого у творчості, і сприяє формуванню власних поглядів.

Ось чому одним із засобів, інструментів у цьому процесі є розвиток у дитини різноманітних видів мислення, у тому числі й критичного. "Ми вважаємо, що тільки за наявності практики критичного мислення може бути справжнє навчання, ствердження демократії, пом’якшення суперечностей. А тому критичне мислення – це не щось додаткове до одного з аспектів навчальної програми в школі, а те, що глибоко інтегроване в саму суть усієї системи навчання, бо всі ми є громадянами суспільства, не байдужими до соціальних та політичних проблем, використовуємо ту саму структуру критичного мислення" [1; 50].


РОЗДІЛ І



^ ПОГЛЯДИ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІВ НА РОЛЬ І МІСЦЕ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Що таке критичне мислення? Які нові погляди на цю проблему існують у сучасній педагогіці?

В основі критичного мислення можна угледіти відомий вислів Сократа: "Я знаю, що нічого не знаю". Сумнів стає джерелом знань. Коли дитина не буде сприймати слово письменника, вчителя як єдино правильне, вона почне мислити. Це одне з пріоритетних завдань кожного вчителя – навчати дискутувати, не приймати інформацію як істину в останній інстанції.

Друге завдання вчителя – формування мотивації знань. "Численні експерименти, проведені нами протягом багатьох років, підтверджують роль мотивації у розумовій діяльності учнів" [3; 6]. Учень, який зрозумів, для чого він вивчає це питання, активніше працює над його розв’язанням. Запитання вчителя повинні давати можливість учневі шукати, міркувати, робити зіставлення, обґрунтовувати свою думку.

Розвиток інтересу в навчанні – проблема, яка хвилює кожного сучасного вчителя. Про це тільки останнім часом з’явилось багато публікацій у фахових газетах та журналах: статті В. Секіріної, О. Богданової, О. Давиденко, О. Куцевола та інших. Усі ці автори підкреслюють, що треба насамперед формувати в учнів пізнавальну потребу, яка забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення мети діяльності й тим самим сприяє її орієнтації на навчання, ознайомленню з новими фактами, повнішому й глибшому відображенню дійсності. У свою чергу, інтерес стимулює волю й увагу, зацікавлені учні легше й міцніше запам’ятовують. Тому однією з найважливіших проблем викладання є питання про те, як викликати у школярів пізнавальний інтерес і як досягти його постійного розвитку. Безумовно, відповідь на це питання не може бути однозначною. Методисти пропонують декілька прийомів і методів навчання, що, як показує практика, сприяють інтересу до навчання. Прийомами навчання є окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя, які розкривають або доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає названий метод. Методи навчання в школі – це упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань.

Видається, що першим прийомом, який сприяє розвитку пізнавального інтересу до предмета вивчення, є формування розуміння потрібності, важливості вивчення предмету як у цілому, так і окремих його частин. Зрозуміло, що наявна система освіти потребує оновлення, бо вона, на жаль, успадкувала деякі риси такої культури, котру в пострадянський період визначили як культуру державну в значенні її заангажованості ідеологією офіційної влади. Ця культура, а разом і освіта базувалися на принципі: людина для держави. Зрозуміло, що сучасні історичні умови, в яких перебуває Україна, передбачають європейську інтеграцію; це відбиває прагнення нашої держави піднятися до рівня світових освітянських досягнень і вимагає перебудувати засади існуючих методик таким чином, щоб викладання будь-яких предметів було спрямоване не на накопичення інформації, а на те, щоб кожний навчальний предмет перетворився на знаряддя розвитку мислення і виявлення творчих здібностей учнів.

Відгуком на цю проблему, а водночас і вказівкою на шлях її розв’язання стають цікаві міжнародні освітні проекти, які допомагають країнам, що тривалий час перебували під пресингом тоталітарного режиму, в інформаційній ізоляції, скористатися з досвіду й набутків освітніх технологій країн з розвиненою демократією.

Істотна різниця між традиційною, ідеологічно заангажованою освітньою системою та демократичними засадами новітніх, інтерактивних методів викладання полягає насамперед у тому, що:

  • інформація має бути не кінцевим результатом – метою навчання, а її початковим пунктом;

  • навчання не зводиться до запам’ятовування інформації, автократно визначеної в посібниках, а полягає в розвитку здібностей учнів самостійно просуватися в інформаційному просторі; учителеві не слід випереджати ствердженням своїх ідей учнівську мисленнєву ініціативу;

  • навчання має базуватися на принципі порівняння однієї інформації або точки зору з іншою з метою розбудови уявлення про те, що знання не обмежується сумою відомостей і не є кінцевим, а являє собою процес співвідношення знань;

  • сутність навчання полягає в приєднанні нових знань до відомих, для чого ці відомі знання слід попередньо відтворити, і в такий спосіб дізнатися, що ми знаємо про те, що ми насправді знаємо з певної теми.

Ці принципи сформульовані в статті В. Секіріної [18; 8]. Серед цих сучасних принципів навчання особливо актуальним став принцип самостійного навчання. "Основне завдання для учнів – навчитися ефективно здобувати знання, наші вихованці мають бути здатними сприймати нову інформацію та ретельно й критично її досліджувати, досліджувати нові ідеї, розглядаючи їх з численних перспектив і породжуючи власні судження стосовно їх достовірності, оцінювати і визначати загальну цінність цих ідей на основі власних потреб і цілей" [4; 7].

Такий підхід значно полегшує вчительську працю і дає можливість наблизити процес навчання до якомога природнішого стану. при цьому завдання вчителя полягає не в тому, щоб засвідчити блискучий рівень власного володіння предметом, а в тому, щоб створити максимально сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації і самостійного її здобування, критичного перегляду та застосування в практиці творчих робіт.

Саме на критичному мисленні базуються інтерактивні методи навчання, які активно розробляються і застосовуються в практиці загальноосвітньої школи. Дуже популярні сьогодні активні та інтерактивні методи навчання не слід впроваджувати механічно. Від учителя залежить, бути чи не бути критичному мисленню в його учнів. Бо вчитель має обрати правильний шлях до розуміння світогляду автора, який закладено у творі. Потрібно прислухатися не лише до потреб учня, класу, але й до потреб самого твору. Кожен твір диктує, вимагає лише для нього притаманних форм "розкриття". Обираючи методи формування критичного мислення учнів, слід враховувати особливості класу (рівень підготовки учнів), особливості твору, духовний світ письменника та особисті якості вчителя. Лише таким тріумвіратом повинен керуватися вчитель. Крім того, кожен учитель має власні універсальні методи роботи. Водночас треба пам’ятати, що новітні освітні технології не відміняють класичних методів навчання. Ці методи пройшли апробацію багатовіковою історією розвитку європейської педагогічної думки, вони довели свою вагомість та ефективність. Зрештою, можна сказати, що світочі європейської культури формувалися, здобували освіту в системі культурних координат традиційної, класичної педагогіки.

У зв’язку зі сказаним вище важливо звернутися до питань, присвячених практичним аспектам досліджуваної теми, що значною мірою відбивають та узагальнюють наш власний досвід.


^ РОЗДІЛ II


МЕТОДИ, ФОРМИ ТА ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Один із найпоширеніших прийомів створення атмосфери пошуку під час уроку є проблемна ситуація, яку вчитель може продумати як на початку вивчення твору, так і в кінці (але за умови, що учні вже прочитали цей твір).

Наприклад:

^ Гамлет – переможець чи переможений?

Предметом диспуту можуть бути такі питання:

  • Чому Гамлет так довго не може наважитися на помсту за батькову смерть – він боїться Клавдія, не хоче наражатися на небезпеку?

  • Чи справедливо І. Тургенєв звинуватив Гамлета в непотрібності й бездіяльності?

  • Чи любив Гамлет Офелію? Чи не падає на нього провина за її смерть?

  • Чи не втратив Гамлет під натиском таких трагічних подій віру в людину, любов, дружбу, порядність?

  • Хто ж Гамлет – переможець чи переможений?

Диспут дає можливість зіткнення точок зору, уміння поглянути на предмет по-новому, спростувати традиційні погляди. Мета дискусії не тільки досягти істини, а й навчити сперечатися, відстоювати свої судження, обґрунтовувати їх.

Прийом гронування (асоціативний кущ), про який пише О. Давиденко [4; 7-8], є стратегією, яка спонукає учнів думати вільно й відкрито щодо певної теми. Вона націлена на стимулювання мислення школярів про зв’язки між окремими поняттями. Цей прийом може бути використаний як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії, підбиття підсумків вивченої теми чи розділу.

На наш погляд, цей прийом є цікавим і під час вивчення біографії письменника.

Приклад:



Патріотичне зростання свідомості

1812 р.



Ліцей = Дім


"Друзья мои, прекрасен наш союз,

Он, как душа, неразделим и вечен..."



19 жовтня 1811 р.






Ліцейські роки А.С. Пушкіна





Ліцейська дружба

(А. Дельвіг, І. Пущин,

В. Кюхельбекер)

Француз і Егоза

(прізвиська)

Поетичне натхнення

Екзамен 1815 р. у присутності Г.Р. Державіна.

Читання вірша "Воспоминания в Царском селе..."



Унікальність цього прийому полягає в тому, що він дає змогу дітям узагальнювати та систематизувати знання.

Лаконічною формою завдання є сенкан. Його технологія представлена в багатьох методичних розробленнях, тому немає потреби робити детальний огляд.

Приклад:

А.П. Чехов. "Ионыч".

Катя – 1) мечтательница;

2) романтичная, хрупкая;

3) играет, не любит, понимает;

4) "Я поняла, что я такая же пианистка, как мама писательница";

5) отношусь к ней с пониманием и, зная финал произведения, прощаю ей ее ошибки.


Список літератури


  1. Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 49-52.

  2. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М.: Педагогика, 1982. – Т. 3. – С. 451.

  3. Векслер С.І. Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. – К.: Рад. школа, 1971.

  4. Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 2. – С. 7-8.

  5. Достоевский Ф.М. в воспоминаниях современников. В 2-х т. – М.: Худож. лит. 1990. – Т. 2. – 623 с.

  6. Кирпотин В.Я. Избранные работы. В 3-х т. – М.: Худож. лит., 1978. – Т. 3. – 751 с.

  7. Кларин М.В. Развитие критического и творческого мышления

  8. Куцевол О. Зарубіжна література. Розгорнуте планування уроків. 9 клас. – К.: Ленвіт, 2002. – 144 с.

  9. Лабенко Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 68-71.

  10. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 584 с.

  11. Лосев А.Ф. Дерзание духа. – М.: Политиздат, 1988. – 366 с.

  12. Лотман Ю.М. А.С. Пушкин. Биография писателя: Пособие для учащихся. Л.: Просвещение, 1981. – 255 с.

  13. Мухін В.О. Вивчення зарубіжної літератури. 10 клас. – Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2004. – 144 с.

  14. Нартов К.М. Зарубежная литература в школе. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1976.

  15. Поддубная Р.Н. Ф.М. Достоевский. – Харьков: Веста: изд-во "Ранок", 2002. – 72 с.

  16. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2-х т. – М.: Педагогика, 1989. – Т. 1. – 488 с.

  17. Секіріна В. Формування критичного мислення на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. – 2006. – № 43. – С.7-12.

  18. Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и мышление. – М.: Наука, 1988. – 242 с.

  19. Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. – Харків: Веста: Видівництво "Ранок", 2003. – 256 с.



Схожі:

Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconРозвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури
Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки...
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconРозвиток критичного мислення учнів на уроках мови і літератури
Я скористалася схемою, запропонованою американським мовознавцем, але дещо допрацьованою
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconУрок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення
Матеріал можуть використовувати викладачі психології птнз, навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, класні керівники
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconРозвиток логічного мислення на уроках математики Ю. С. Халавчук– викладач математики днз «впу №11 м. Хмельницького»
Однак, як це робити, викладач не завжди знає. Нерідко це приводить до того, що розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно,...
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconРозвиток креативності мислення на уроках математики Креативність
Креативність (від англ create – створювати, creative – творчий) творчі здібності людини, які характеризуються готовністю до створення...
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconКонспект уроку за творчістю
З практики використання мультимедійних технологій та прийомів розвитку критичного мислення
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconРобота над переказом у початкових класах
Робота з розвитку зв'язного писемного мовлення проводиться переважно на уроках, присвячених написанню переказів і творів. Розглянемо...
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconПідготувала Вчитель української мови та літератури
Методи: ілюстративний, проблемно-пошуковий, словесний, критичного мислення, самостійної роботи, практичний
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconРозвиток мислення на основі математичного мислення
Закономірності числових послідовностей. Продовження побудови числового чи буквено – числового ряду
Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках iconКорекційні вправи з української мови після проміжної діагностики. Логічне мислення
Завдання цього блоку скеровані на розвиток логічного мислення дитини, за яке відповідає ліва півкуля мозку
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов