Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою icon

Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою



НазваСценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою
Дата конвертації17.05.2013
Розмір170.18 Kb.
ТипСценарій
скачать >>>

Сценарій тематичного вечора

присвяченого вшануванню жінки-матері

Ми матір називаємо святою

У святі беруть участь ведучі, учасники фольклорно-етнографічного ансамблю, співаки, хор. На вечір запрошуються матері-героїні, багатодітні та молоді матері, вдови.

Основу сценарію /при творчій імпровізації, широкому використанні народної пісенності регіону/ можна використа-ти як у сільському Будинку культури, так і в клубі.

Увечері в фойє Будинку культури притишено грає музика. У залі сцена прикрашена квітами - рушниками. В правому кутку її погойдується плетена з лози колиска /кріпиться до стелі/. На столі, що стоїть ліворуч, на вишиваній скатертині - хліб, кетяг калини. За столом - два стільці для ведучих. У глибині сцени вздовж задника - праворуч і ліворуч від кіноекрану - підмостки для хору. На стінах - плакати з висловлюваннями відомих людей, а також з українськими народними прислів'ями про жінку, матір. Серед них:
"Жінка - велика вихователька чоловіків" /А.Франс/.

"Хто матір забуває,
Того бог карає, Того діти цураються,
В хату не пускають". /Т.Шевченко/

Народне прислів'я: "Нема цвіту, кращого від маківочки, нема роду, милішого від матіночки".

Починається свято. В залі гасне світло. Сцена яскраво освітлена прожекторами: звучать /у запису/ два куплети пісні "Мамо, вечір догора..." О.Білаша на слова Б.Олійника у вико-нанні народної артистки України Н.Матвієнко. У глибин сцени на екрані з'являється зображення картини "Мона Ліза" Леонардо да Вінчі.

На сцену виходять юнак і дівчина.

Юнак: Мені здаєшся ти такою:
назустріч мені із губ твоїх зліта ясна усмішка золота, немов з-за хмари промінь, і зігріває моє серце, яке нагадує мені маленьку землю й на якому буйно проростають колись посіяні й забуті зерна. Навстріч мені із твоїх губ зліта ясна усмішка золота, мов ластівка маленька із гнізда, притиснутого дахом, летить, простерши крила, у гонитві за комашнею, що неначе рій думок дрібненьких, крутиться на місці. Як Мона Ліза, ти здіймаєш без пощади на сміх всі наші слабості і вади.
Здаєшся ти нені такою...

На екрані з'являється зображення картини "Сікстинська мадонна" Рафаеля.

Дівчина: Мені здаєшся ти такою:
в прозорості небесних барв, з очима мрії голубої, спинилась ти із немовлям і дивишся у світлому спокої на шлях, що тоне в млі. У тебе на обличчі - терпіння і щастя - на землі супутниці усіх жінок, що у стражданні ждуть тієї миті, коли дитя прокаже їй раптово, їй першій, перше своє слово. Як гордо їй! Моє життя, зернинка, яку вона, щаслива мати-жінка, для світу народила, світиться, МОВ промінь, новий народжуючи день. А той, хто може на долоні зважити пилинку, у пісках невидну, той відчуває всю планету; і мати тая: тримаючи дитину, всю землю держить на своїх руках. І тільки через те, ми матір називаємо святою. На Рафаелевій картині ти мені знайома:
в руках - зернинка, мов земля, вагома.
Здаєшся ти мені такою.

Юнак: Материнство... Святе і прекрасне, оспіване пое-тами, увічнене художниками.

Дівчина: У всіх народів, у всі віки Жінка-мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища, її мудрість поважали у сім'ї, в її розрадах знаходило спокій зранене й зболене синівське серце. І сьогодні, на урочистому вечорі ми вдячним словом вшануємо жінок-матерів, дорогих і шановних трудівниць нашого села. Вітаємо усіх із святом Матері. Бажаємо добра й здійснення сонячних материнських мрій і на-дій. Радості вам без меж за успіхи дітей, синівського тепла і доброти!

Разом:
Зичим радості ясної два крила, аби Вам калина довго ще цвіла... Шана Вам і земний уклін, дорогі наші матері!
/Низько вклоняються/.

Юнак:
Скільки б не судилося страждати,
Я благословлятиму завжди
День, коли мене родила мати
Для життя, для щастя, для біди.

Дівчина:
День, коли мої миленькі губи
Вперше груди мамині знайшли,
День, що мене вперше приголубив
Ласкою проміння із імли.

Юнак:
Як мені даровано багато,
Скільки в мене щастя, чорт візьми! -
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми! /В.Симоненко/

Дівчина: Перші поняття про щастя, добро й ласку не-розривно пов'язані у нас з образом найдорожчої людини - матері. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні.

Юнак: З колискової пісні починається світ людини до добротворчості й снаги...

Ведучі сідають за стіл. Виходить співачка, сідає біля колиски і виконує колискову пісню. "Ой ну люлі, люлі". Співачка залишає сцену. Виходить юнак, Він читає вірш О.Білаша "Я - син. Я - мамине крило..." На екрані - знову зображення "Сікстинської мадонни".

Дівчина: Скільки ніжності в очах матері, скільки радості й тривоги за майбутнє малюка... Ореолом святості і вічної таємниці оповите її чоло. У нашому залі сьогодні чимало молодих мам, які з лю-бов'ю пестять своїх первістків. Хай ця радість ніколи не затьмарюється бідою і лихоліттям. Нехай множиться наш славний рід!

Юнак: Великий пролетарський письменник М.Горький писав: "Усе прекрасне в людині - від проміння сонця і від молока матері..." Ми звеличуємо святу і безкорисливу материнську любов, натруджені мамині руки, які гладили нас по голівці, пригорта-ли у холод і голод, знімали жар з чола пораненого бійця, ви-пікали духмяний хліб. О, святі материнські руки! В неоплатному боргу ми перед ними!

Виходять учасники хору і виконують пісню "Хата моя, біла тата" А.Пашкевича на слова Д.Луценка.

Дівчина: Мати... Материнське серце здатне перейматися бо-лем дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла, сонечко прихилила б...

Хор виконує українську народну пісню "Болить моя головонь-ка, нічим зав'язати". Хор залишає сцену.

Юнак: Говоріть своїм ненькам ласкаві слова щоднини й що-години, бо хто ж боронить нас від усіх бід та й від самих себе? Недарма в народі кажуть: "Болить у дитини пальчик, у матері - серце..."

Дівчина:
Мати впадає - не спить біля сина,
Мліє душею, бо хвора дитина.
Плаче маленький: - Голівка болить... -
Просить маленький! - Мамочко, пить... -
Ручки гарячі до нас простягав,
Мов захистити від болю благає.
Весь, ніби свічка тоненька горить,
Знову і знову: - Мамочко, пить...-.
Любий синочку! Тобі все віддати .
З радістю можуть твій батько і мати:
Думу і серце, силу і кров,
Тільки б ти хворість чорну зборов.
Тільки б піднявся ти знову із ліжка,
Став би на жваві, пружинисті ніжки,
Знову побіг би веселий в садок,
Крихітко рідна, любий синок!
Землю піднімемо, серце дістанем, -
Тільки б ти, сину, отак не зів'янув, .
Тільки б ти, сину, очей не закрив,
Тільки б ти жив! Тільки б ти жив! /М.Гірник/

Юнак: Мати і земля... Земля і мати... Це їх роботящі руки, твоєї і моєї матері, з попелу війни підняли до життя нашу землю, вмили гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Заквітла перед хатою мамина вишня, зацвіла в саду матіола, заще-бетав соловейко, усміхнулася мати...

Соліст виконує пісню "Чорнобривці" В.Верменича на слова М.Сингаївського.

Дівчина: Квітень 1986-го... Пахла весною зорана земля. Гралися на сонечку діти. Мати виглядала сина на вихідні, щоб садити картоплю... А він на вахті горів, як свіча. Друзі-пожежники кинулися гасити і заслонити собою планету. Матері Чорнобиля, хто накликав на вас біду?!

Юнак:
Вона дивиться, дивиться у душу.
Вона палить очима до дна.
А я все це дотерпіти мушу,
Бо в душі не душа, а вина.

Дівчина:
Вана йде вже, прямує до тебе,
Одчинила вже двері - й тобі
Нахиляє це атомне небо
У своїй потойбічній журбі,
Над тобою схилилась, політик,
Чи впізнав ти цю матір - вдову?
Із мільярдом поганьблених діток
Вона долю несе світову.

Юнак:
Хто ж там, сину, посміє займати?
Сіль пізнання - це плід каяття...
Несе сива, чорнобильська мати
Цю планету... Це хворе дитя?.. /І.Драч/

Дівчина:
Прогорнімо стежки до джерел у старім спориші,
Голубині листи розішлімо із доброю вістю,
Не стидаймося грати на чистій сопілці душі
Мамину пісню. /М.Тимчак/.

Дует виконує пісню "Два кольори" О.Білаша на слова Д.Павличка.

Юнак: Жінка-мати... Її нелегка доля з особливою ніжністю оспівана в народній творчості. Матері бережуть і передають нам у спадок безцінну скарбницю народної пісенності, традиції українського хорового співу. Послухаймо ж у виконанні фольклорно-етнографічного ансамблю українську народну пісню "Тече вода..."

Дівчина: Незвичайне, величне у нас сьогодні свято. Ми добре слово мовимо про материнську лагідність, доброту і вдячну синівську любов. Однак не можемо не сказати і про са-мотність матерів. Бо то живий біль матерів-сиріт при живих, здорових дітях.

Юнак: Бур'ян-зілля родило і родить ще на людському городі. Та тільки кривдити матір є найважчим злочином, і кривдника не мине кара...

Дівчина: Трапляється, що забувають стежку до рідної ДОМІВКИ деякі сини й дочки. Мамина біла хата, мамина вишня оспівані у піснях... Та незабутній наш поет-гуморист Степан Олійник розповів і про інші почуття до маминої хати.

Юнак:
Сива мати сорок літ прожила, в тій хаті,
Де за ганком - вишень цвіт, яблуні крислаті!..
Доглядала спій садок, мальви буйнорослі...
Але ось - прибув синок до мамаші в гості:
На машині "Жигулі", стрижений по моді... -
Годі жить вам у селі, порпатись в городі!
Вже давно пора до нас перебратись, мамо:
Телевізор, ванна, газ - шик, сказати прямо!
Не ходить ні до гусей, ні по воду вранці,
Кожен вечір то хокей, то спортивні танці!
- Не вагайтесь! - говорив. І, знайти щоб "свата",
В райгазеті об'явив: "Продається хата!"
Налетіли покупці - і нема вже хати!..
Втерши сльози на лиці, в путь збиралась мати:
Походила по двору, щоб одвести душу,
В сад зайшла і, мов сестру, обіймала грущу.
Щебетали в синь небес птахи на світанні...
І повіз її експрес до синочка Вані!
...Був давно готовий план, як зустріти неньку:
Одвели старій диван, тумбочку гарненьку.
Вечорами внук Артур грав їй на баяні.
Потім з бази гарнітур притаскали Вані.
Інші меблі - інший план! І невістка строга
Пересунула диван ближче до порога.
Згодом десь припер синок дзеркало у рамі
Та в "передню" у куток - розкладушку мамі.
Повалило в Ваньків дім більше друзів, звісно...
Рік минув, і в домі всім стало "дуже тісно"!
Про повернення в село не могла й гадати:
Вже в старої не було ні грошей, ні хати!
Сварки, чвари почались... А за тиждень Ванька
Розліпив об'яви скрізь: "Є хороша нянька".
В мамин сад іде весна, знов цвісти він буде...
Де живе тепер вона - знають добрі люди! /С.Олійник/

На сцені дует. Звучить пісня "Мамині очі" Д.Немченка на слова М.Багрія.

Дівчина: "Берегти матір - значить піклуватися про чи-стоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху й пити-меш до останньої миті свого життя; ти живеш людиною і дивишся в очі інших людей як людина лиш остільки, оскільки ти назавжди залишаєшся сином своєї матері", - писав видатний педагог В.Сухомлинський.

Юнак: Мати для нас завжди була і є символом рідного дому. рідної землі, Батьківщини...

У виконанні хору звучать фрагменти пісні "Батьківщині" О.Білаша на слова В.Симоненка. До них приєднуються всі присутні. Діти вибігають у зал, до них приєднуються школярі з-за куліс і вручають усім жінкам в залі букетики квітів.
^

Сценарій Дня Перемоги: "День пам'яті та надії"


Сценарій "День Перемоги" прислала: Chery1975 [Chery1975@rambler.ru]

Вчитель

Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Урок мужності присвячений пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.

^ 1-й учень.

Ніхто не забутий;

На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

^ Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

2-й учень

їх прийняла війна, лишивши списки

загиблих у праведнім бою,

застигли в тузі обеліски,

в гранітнім каміннім строю.

1-й учень

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

Вчитель

Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і ^ Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

Вчитель.

Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

^ 2-й учень

Спинись, проклятий супостате,

На світ востаннє подивись:

За тіло матері розп'яте

Сини на пару піднялись.

1-й учень

У бій за наші ниви,

За ясний сміх дитячий,

За юний спів щасливий,

За славний труд гарячий.

Вперед, полки суворі,

Під прапором свободи,

За наші ясні зорі,

За наші тихі води.

2-й учень

Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля.

Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна,

^ Падали скошені люди, їх не щадила війна.

1-й учень

Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Вчитель.

Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.

На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси - раси господарів, покликаних керувати іншими народами.

Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.

Вчитель.

Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.

^ 1-й учень.

Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих...

^ 2-й учень

Утилізовані "залишки" таборів смерті використовували. Одяг та взуття - у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики. Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій.

Вчитель.

Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...

^ 1-й учень

" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю!

Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.

Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...

Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені.

... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями.

Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.

^ Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...

Твоя доня "

Вчитель.

А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

^ 1- й учень

До тебе, людино, звертаюсь:

Залиш на хвилинку щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

2- й учень

перед трагічною хвилиною мовчання

словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, на жаль, не має мови,

Лиш має біль. І тому я прошу

Солдатів пам'ять вшанувати мовчанням.

Хвилина мовчання.

Учень

У тиші урочистій до Пам'яті йдем,

Що в серці відлунює грізно.

У святому мовчанні над Вічним вогнем Схиляється наша Вітчизна.

Уклонимось тим, хто поліг у бою,

^ Хто покорив землю рідну собою.

Усім поіменно, хто впав у бою,

Хто відстояв нашу свободу.

Згадаємо всіх поіменно,

Серцем згадаємо своїм.

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим.

Учень.

Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини - міста Берліна.

З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної. Радянські війська, які на той час вже мали перевагу в живій силі і техніці, за участю бойових частин Війська Польського нанесли кілька сильних ударів на широкому фронті, розбили берлінське угрупування противника на частини і оточили їх. Берлінською операцією командував Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков.

20 квітня почався штурм Берліна. 25 квітня завершилося оточення берлінського угрупування, радянська Армія зустрілася з частинами союзників - американською армією.

Учень.

Битва за Берлін тривала до 2 травня. Особливо запеклим був штурм рейхстагу-лігва фашистського звіра. Над рейхстагом замайорів Червоний прапор, який символічно став прапором Перемоги над фашизмом. Гарнізон ворога капітулював у ніч на 2 травня. Бої з окремими групами ворога, які проривалися з оточення, продовжувалися до 5 травня.

8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.

Вчитель.

Упав Берлін. Іще боями гула розвихрена земля,

а вже з барвистими квітками вступила тиша на поля.

І сходив мир на доли й води і в гарячковий стук сердець.

Удари з заходу і сходу сказали ворогу: "Кінець!"

^ Кінець! Незборна правди сила, замовк гармат охриплий спів.

Кінець. І тиша оглушила людей, що звикли до громів.

І всі звели до сонця чола, що довго снилось їм у млі.

І стало тихо так навколо, мов не було іще ніколи

такої тиші на землі.

Учень.

Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів.


^

Сценарій до 8 Березня: "Жінка – одвічна загадка природи"


З святом 8 Березня вас, дорогі жінки! І чоловіки теж! Бо якщо у жінок свято, то чоловіки радіють у двічі більше, значить і у них свято!

^ Кажуть в Парижі найкращі жінки,

Але це скоріше, мабуть, навпаки.

Найкращі жінки живуть в нашій столиці.

Всі киянки, мов справжні цариці.

Пора і в скульптурі створити,

В Луврі з Венерою в ряд помістити.

Усіх затьмарять красою сьогодні.

Ви, мабуть, зі мною згодні?

Тож ми сьогодні всіх привітаєм,

Щиро сьогодні всім побажаєм:

Щоб сонце світило мирно і ясно,

А наші жінки були самі прекрасні!

1. Прийміть у подарунок до свята 8 Березня, від 5-В класу пісню “Цвіте черешня в мами на городі”

Всі ви просто українки-україночки,

^ Працьовиті, щирі, посмішки ясні,

Тож засяйте, ніби в небі зірочки,

прославляйте Україну, як пісні,

Як слова, що линуть мелодійно так,

Волі дзвін, освячений в борні.

Свято ми продовжуєм, - кажу від так, -

і на вашу честь звучать пісні.

^ 2. На вашу честь, дорогі мої, звучить пісня у виконанні Остроушко Ірини.

Я не цвіт, не зоря, не сніжинка –

Це прекрасні природи витвори!

Я сильна слабка жінка –

Саме так – з великої літери!

Ці слова може сказати про себе кожна з вас, бо ваша жіноча доля заслуговує на повагу.

^ 3. А. Демиденко “Жіноча доля” читає Шмелькова Богдана

Жінка - це у першу чергу матір. А сила материнської любові ще не пізнана до кінця, хоч оспівана у сотнях, а може, тисячах поетичних творів.

^ 4. Легенду про силу материнської любові пропонує вам Прибєга Олексій.

Для кожної матері єдиною втіхою завжди залишаються діти. У них вона знаходить радість, ними пишається, ними живе. І ось сьогодні на радість вам станцює маленька дівчинка, просто лялечка…

5. зустрічайте Катруся …………………

Українська жінка в усі часи славилась своєю чарівною вродою, ніжністю, тендітністю. І всім нам так хочеться, щоб це помічали і цінували наші чоловіки.

^ 6. Зі мною згодні і учні 7-Б класу “Ой піду я понад лугом”

А ще історичні джерела свідчать, що українська жінка завжди відзначалася самостійністю характеру, розсудливістю і розумом. Часто могла і чоловіка провчити.

^ 7. Усмішка П. Глазового “Як Кузьму провчила жінка його мила” 10-Г клас

Крім того, українські жінки дуже горді, волелюбні. Не заманиш їх ні хаткою, ні сіножаткою, ні ставком, ні млинком, ні вишневиньким садком!

^ 8. “Ой під вишнею, під черешнею” 7-Б клас

А пам’ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному , і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті”.

Жінка – це вічний біль і вічна втіха. Вона може перетворити життя на рай і на пекло.

^ 9. Класичним доказом цього є Кайдашева сім’я. 10-Б клас

“Всі протилежності сходяться в серці жінки”, - сказав Вольтер. Від неї, від її любові та нелюбові залежить дуже багато. Залежить і доля чоловіків.

10. “Ой там, на товчку, на базарі” 10-А клас

Характер та менталітет української жінки – особливі. Це зрозуміли та відчули дівчата 6 –Б класу.

^ 11. Сценка 6 –Б класу

А як багато може досягти жінка завдяки своїй чарівності, кмітливості, хитрості, завдяки своєму розуму. І ми зараз ще раз можемо у цьому переконатись.

12. “Да куди їдеш, Явтуше” 9 –А клас

Не можна уявити собі українську дівчину без довгої русої коси, яка завжди була найкращою прикрасою, своєрідною візиткою.

^ 13. Панасюк “Про дівочу косу” 8 – Б клас

Прощання з косою – це, власне, прощання з дівуванням.

14. “Ой у вишневому садку” 8 –Б клас

Але не всі саме так сприймають сьогодні русу косу.

^ 15. Усмішка П. Глазового “Коса руса”

Промінь сонця запалить ранкову росу, -

І заграє вона, забринить веселково.

Скільки мовлено вже про одвічну красу,

Тільки я про жіночу скажу своє слово.

Ніжні перса і довга русява коса

Та смаглявого личка привабна родзинка…

І хоч кажуть, що світ порятує краса,

Та врятує його тільки жінка.(Наталя Зубицька)

Так, врятують світ ось такі чарівні жінки. І тільки для наших жінок наступний виступ.

^ 16. Частівки 10 –А клас

Жінки можуть все! Але ким би вони не були, які рекорди не встановлювали, вони завжди залишаються жінками. І довічно стоятимуть поруч слова жінка – дружина, жінка – сестра, жінка – мати! Тож приміть сьогодні щирі слова вдячності від тих, хто вас шанує!

^ 17. В. Підпалий “Матері” 11-А клас

Микола Реріх казав: “Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі, тоді приходять до жінки. Коли злі сили беруть гору, тоді кличуть жінку”

Хай же вам вистачить сил та здоров”я бути берегинями, розрадницями.

І на вашу честь звучить наступна пісня

18. “Пісня про матір” Шкут Ольга, Маркіна Олена 8 –В клас

Я хочу побажати всім вам любові. У ній сила людини. Пам’ятайте, життя прекрасне, бо воно саме по собі вже є дивом. І прийміть слова О.Олеся як побажання у цей святковий день 8 Березня.

19. О. Олесь “Чари ночі”



Схожі:

Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconКонкурс «Славетні імена України-2012. Ярослав Стецько»
Сценарій вечора, присвяченого 100-річчю від дня народження керівника Антибільшовицького блоку народів Я. Стецька
Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconСценарій відкритої виховної години
Мета: Виховувати почуття любові та шанобливе ставлення до рідної матері, милої серцю домівки, Батьківщини; вчити виявляти повагу...
Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconСценарій свята-конкурсу до Дня матері «Нумо, дівчата!»
Мета: закріплення у студентів навичок виразного читання віршованих творів та розвитку їх артистичних здібностей; розвивати кмітливість...
Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconМатері 24 роки, а донці 4 роки. У скільки разів мати старша за доньку? На скільки років донька молодша за матір?

Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconСценарій свята, присвяченого врученню свідоцтв про базову загальну середню освіту учням 9 класу

Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconПрекрасну і святу звеличуючи жінку…
Весна Лагідна, загадкова, тендітна, бурхлива, нестримна, приваблива, як І жінка. Мабуть, тому навесні святкують День жінки, трудівниці,...
Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconСценарій до 8 Березня Мета
Виховувати любов і повагу та шанобливе ставлення до матері, бабусь, до всіх жінок
Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconТема «Шануй батька свого, матір свою…»
Музичне оформлення: фонограми до пісень,відеоролік «Подзвони батькам. Це просто», презентація «Наші родини», «Пісня по матір»
Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconСценарій літературно-музичного вечора до 170-річниці від дня народження М. Лисенка
На сцені стіл, крісло, на столі каламар, перо, нотний папір, свічка, на стіні портрет Шевченка в рушниках
Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою iconСценарій свята, присвяченого Дню української писемності та мови
Мета. Виховувати любов до рідної мови, прагнення розвивати її надалі, збагачувати, шанувати, зберігати її, мов коштовний скарб
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов