Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна icon

Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна



НазваІнформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна
Сторінка1/2
матеріалів 3
Дата конвертації04.05.2013
Розмір441.44 Kb.
ТипІнформація
скачать >>>
  1   2




Одеса

2008

Тетяна Вікторівна Лазебна,

вчитель інформатики,

спеціаліст вищої категорії,

старший учитель


p9250143


Одеська загальноосвітня школа № 44 І-ІІІ ступенів

Одеської міської ради Одеської області


ЗМІСТ

Стор.

  1. Коротка інформація про автора матеріалів 3

  2. Опис досвіду роботи 4

  3. Література 35

  4. Публікації у пресі 37

  5. Результативність 39


Коротка інформація про автора матеріалів


  1. Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна

  2. Посада і місце роботи, служби: вчитель інформатики Одеської загальноосвітньої школи № 44 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області

  3. Число, місяць, рік і місце народження: 15 листопада 1971 року, м. Кіровоград, Україна

  4. Стать: жіноча

  5. Національність: українка

  6. Освіта: вища, фізико-математичний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ум. В.К.Винниченка, спеціальність «Математика та інформатика»

  7. Наукова ступінь, вчене звання: не має

  8. Службова адреса: місто Одеса, вулиця героїв Сталінграду, 36

  9. Електронна адреса: tatjana-lazebnaja@rambler.ru, zosh44@rambler.ru

  10. Загальний стаж роботи: 14 років

  11. Стаж роботи у даному колективі: 2 роки

  12. Проблема, над якою працює: Використання ІКТ у начально-виховній та позакласній роботі

  13. Кредо – «Гарний лише той учитель, у якому ще не вмер учень»; вважаю, що не лише учень навчається у вчителя, а й учитель навчається в учня …



^ ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

«Навчально-виховний процес має, з мого погляду, три джерела - науку, майстерність і мистецтво»


В.О.Сухомлинський


Гарний лише той учитель, у якому ще не вмер учень.

Тойшибеков Бауржан


Людина вже з перших осмислених кроків почала вирішувати ті ж проблеми, які й сьогодні привертають нашу увагу: проблеми накопичення, відбору, систематизації та передачі інформації.

Особливо гостро постали ці питання в наш час - час, коли всі розвинуті країни переходять від індустріального суспільства до інформаційного. Сформувався навіть цілий пласт культури, який відповідає за виробництво, переробку та розподіл інформації. Це так звана інформаційна культура.

Кожного року збільшується кількість інформації, доступної людству. Щоб ці гігантські об’єми інформації та знань були ефективно використані для розв’язування реальних проблем, необхідно здійснити інтенсивну інформатизацію суспільства, що в першу чергу вимагає особливої політики в області інформатизації освіти і, перш за все, виховання інформаційної культури.

Комп’ютер є найбільш досконалим інструментом вирішенням проблеми інформатизації. Персональний комп'ютер (ПК) повинен сприйматись як звичайний побутовий пристрій, а комп’ютерна грамотність - третьою основною складовою поряд із грамотністю та вмінням рахувати. І сучасне суспільство чекає, що викладачі та вчителі матимуть вищі від середніх навички в області комп'ютерних технологій, щоб успішно навчати та коригувати процес навчання своїх учнів.

Розвиток вітчизняної освіти направлений перш за все на її інформатизацію. Одним із напрямків інформатизації освіти є впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій освіти (ІКТ) у навчально-виховний та управлінський процеси школи.

Відповідно і проблема, над якою я працюю вже не один рік - «Використання ІКТ у начально-виховній та позакласній роботі».

Протягом цього часу мною накопичено певний досвід роботи з дітьми, батьками та вчителями у розрізі даної проблеми.

У будь-якої нової технології завжди існують свої "плюси" та "мінуси".

Виділяють кілька основних проблем інформатизації, та й взагалі технічного прогресу:

1) проблема інтелектуальної стратифікації (розподіл всього суспільства на дві частини: перша - добре володіє сучасними технологіями; друга - на недостатньому рівні);

2) проблема зникнення таємниці професії в будь-якій галузі людської діяльності (руйнується особистісний характер творчого акту);

3) проблема перекваліфікації (внаслідок скорочення робочих місць);

4) проблема вседозволеності (у людини, що на високому рівні володіє ПК, виникає якраз таке відчуття);

5) послаблення соціальних зв'язків (внаслідок можливості створення свого віртуального світу);

6) заміна людини машиною.

Більшість цих прблем частково або повністю усуваються при застосуванні правильної методики використання ІКТ.

Почавши працювати у напрямку інформатизації, я зіткнулися із проблемою підготовки педагогічних кадрів. Адже у наших педагогічних вузах не навчають, або недостатньо навчають використовувати ПК у своїй роботі. Найчастіше вчителям-предметникам викладається звичайний курс користувача, причому досить короткий. Прийшовши у школу, такий вчитель у кращому разі зможе користуватися текстовим редактором та «бігати» по Інтернету. А працювати самостійно за комп’ютером на достатньому рівні, тим більше володіти методикою використання ПК він не може.

Перш за все треба наголосити, що комп’ютер у нас не сприймається пов’язаним виключно з уроками інформатики, - він є засобом навчання та виховання в широкому розумінні слова. Цьому сприяє і система роботи в школі.

Технології охоплюють всі класи школи - з першого по 11-й: викладання інформатики та комп’ютерні технології - тобто використання ІКТ при викладанні інших предметів. Інформатика викладається починаючи з 2-го класу, причому у 2-9-х класах вона має прикладний характер. Діти вивчають склад комп’ютера, простий текстовий редактор, розвивають логічне та алгоритмічне мислення за допомогою низки навчальних середовищ, вчаться користуватися графічним редактором тощо. Більш серйозне вивчення інформатики як науки починається у 10-му класі.

З першого по 11-й клас комп’ютер використовується як засіб навчання на інших предметах. Початкова школа потребує досить специфічної підготовки вчителів, методики, і викладати там вчителю-предметнику (не вчителю-початківцю) дуже складно. У 2-4 класах викладаю інформатику за програмою «Сходинки до інформатики», яка передбачає не так вивчення інформатики, як розвиток логіки, вироблення елементарних навичок роботи з комп’ютером та підтримку інших предметів інструментальними засобами. Тобто діти знайомляться з комп’ютером на початковому рівні, достатньому для використання ПК як засобу навчання на уроках математики, мови, малювання, природи тощо.

З 5-го по 11-й класи комп’ютер продовжують використовувати і вчителі-предметники (уроки математики, фізики, мови, літератури, географії, біології, хімії, історії, образотворчого мистецтва тощо).

Зараз планую свою діяльність у таких напрямках:

1) використання ІКТ у навчально-виховному процесі як ТЗН;

2) вивчення інформатики як науки із спрямованістю на здобуття професії;

3) використання ІКТ у позакласній та виховній роботі;

4) використання ІКТ в управлінській діяльності.


Розглянемо дані напрямки.

^ Застосування ПК у навчальному процесі як ТЗH.

Діти нашої школи знайомі з комп’ютером чи не з 1-го класу.

Вже звичними стають контрольні зрізи та тести за допомогою ІКТ. Адже така форма роботи зручна як вчителеві, так і учневі. Вчитель оптимізує та інтенсифікує навчальний процес, а учень одержує самого непідкупного та об'єктивного вчителя, тай взагалі так працювати набагато цікавіше.


Як же вчитель, який не вміє користуватися комп'ютером, буде проводити такі уроки? Для цього обов’язково потрібна допомога вчителя інформатики. Перш за все вчитель-предметник повинен висловити свої побажання до інструментального засобу (предмет, навчаюча чи контролююча програма, якщо контролююча, то у якому вигляді тощо). Потім йому пропонуються всі можливі програми і приклади тестів чи контролюючих програм. Далі педагог сам знайомиться з даною програмою, досконало нею оволодіває, складає свої завдання, якщо це контролююча програма. І лише після цього можна використовувати програму на уроці.

Більшість програм, які використовуються на різних уроках, вимагає мінімальної підготовки учня (це знання всього кількох клавіш). Такі програми можна використовувати на уроках без попередньої підготовки, досить дитині лише показати, що натискувати. В іншому ж випадку виділяється спеціальний час, коли вчитель приводить учнів до комп'ютерного класу для спеціального знайомства з програмою; і лише після цього можна проводити урок із застосуванням ІКТ.

Учителі-предметники вже зрозуміли, що їм теж бажано оволодівати навичками роботи з ПК. Тоді б вони більш продуктивно працювали з HІТ. Вчителі, які одержали поняття про застосування ІКТ взагалі, отримати всі навички користувача ПК і попрацювати з програмами, що можуть використовуватись на уроці, позбулися проблеми окремого навчання роботі з окремим інструментальним засобом. Для того, щоб серйозно займатися цією роботою, потрібен час, адже без комп'ютера вчитель не проведе такого уроку. Тому вчитель попередньо домовляється про час, коли він бажає (звичайно, коли вільний кабінет інформатики) провести урок. Якщо діти вже користувалися даною системою, то вчитель навіть може залишити учнів з лаборантом. Адже ПК сам виставить оцінки. Це дуже зручно, коли дитині потрібно деякий час навчатися індивідуально (наприклад, учень хворів, або для підготовки до олімпіади). Я вже відмітила, що вчителі із задоволенням використовують ІКТ на уроках. Якщо вони це роблять, значить їм це дійсно допомагає.

Наведемо лише кілька відгуків учителів:

"... Невеликий досвід використання комп'ютерів на уроках показав, що у вчителя з'являється більше часу для індивідуальної роботи з кожним учнем, можливість диференціації оцінки здібностей школярів, робота на комп'ютері підвищує в учнів інтерес до навчання";

"Переваги таких занять над звичайними великі: економиться час, відбувається індивідуальна робота з кожним учнем, комп'ютер об'єктивно оцінює знання дітей тощо. Кожен учитель знає, скільки витрачається часу на перевірку різноманітних учнівських робіт. Комп'ютер виставляє оцінку за виконану роботу тут же, на уроці, даючи змогу учневі ще й проглянути свої помилки. Отже, робота над помилками відбувається тоді, коли учень ще не встиг їх забути";

"Вчителі школи передбачають індивідуальних підхід до навчання. З цією метою ними враховуються відомості про початковий рівень знань школярів, про прогалини у їхніх знаннях, про ступінь засвоєння матеріалу, про характер труднощів, пов’язаних із його засвоєнням»;

"Поштовхом для роботи з ІКТ послугував той факт, що підручники дають недостатню кількість і різноманітність схожих вправ".

Вважаю, що даний напрямок роботи перспективний і потребує широкого дослідження.


^ Вивчення інформатики як науки із спрямованістю на здобуття професії. Здавалося б, що роботою у даному напрямку повинен займатись лише вчитель інформатики. Але це далеко не так. Адже вивчення інформатики передбачає формування інформаційної культури, підготовку учня перш за все як користувача персонального комп'ютера. Тобто по закінченні курсу інформатики учень повинен мати всі навички роботи з ІКТ, що допоможе йому у майбутній роботі, бо наше суспільство поступово набуває статусу інформаційного. Отже вчитель повинен підготувати учня як майбутнього громадянина сучасного суспільства. А для цього потрібне співробітництво усіх педагогів школи: вчителя інформатики, вчителів-предметників, класного керівника. Вже не викликає здивування використання на уроках інформатики елементів інших предметів, інтеграція різноманітних курсів та тем, виконання творчих робіт учнів з використанням знань, отриманих на уроках інформатики. (Див. Додаток 1. Цикл уроків з інформатики).

Вчитель інформатики. Він повинен бути універсалом, вчителем, який не тільки пояснить як користуватися комп’ютером, а й більш-менш орієнтується у загальній методиці викладання різних предметів. Адже поступово розширюється коло вчителів, які використовують комп’ютерні технології.

Сучасний розвиток інформаційних технологій надає великі можливості для підвищення інтелектуального рівня учнів шляхом самоосвіти. Особливого значення при цьому набуває широке розповсюдження мережі Інтернет. Використання всесвітніх інформаційних ресурсів, що стають доступними завдяки Інтернету, визначає суттєвий вплив на процес освіти та пізнання. Крім того, використання мережевої технології закладає базу для створення розгалуженої системи дистанційної освіти, а це дозволить залучати до науково-методичної та самоосвітньої роботи широкі верстви вчителів.

Вважаю, що сучасна модель навчання повинна ґрунтуватися на таких принципових положеннях:

- навчання повинно враховувати індивідуальні особливості того, хто навчається, відповідати його власним освітнім потребам та стимулювати зростання цих потреб (комп’ютерно-орієнтовані дидактичні системи);

- у процесі навчання слід спиратися на прагнення людини до саморозвитку і самовдосконалення (особистісно-розвивальний мотиваційний підхід);

- навчальний процес має відбуватися у діалоговому режимі (інтерактивне навчання).

Використовую у своїй роботі такі форми та методи навчання:

  1. колективні, парні, групові та індивідуальні форми навчання;

  2. проектну технологію;

  3. метод проблемного викладу, дослідницький, елементи евристичної бесіди;

  4. пізнавальні ігри, аналіз життєвих ситуацій, створення ситуації успіху;

  5. нетрадиційні завдання узагальнюючого характеру: складання кросворда, тесту, навчальної програми;

  6. інтерактивні методи навчання.

І, мабуть, найцікавіший напрямок роботи - позакласна та виховна робота.

Розкриємо цей напрямок більш детально.

Позакласна робота — це система занять, заходів і організованого навчання учнів, що проводяться в школах і поза ними під керівництвом учителів, громадськості, органів учнівського самоврядування.

Поняття позакласної роботи широке та неоднозначне, воно включає різні за змістом, призначенням, методиці проведення, формам і способам керівництва заняття. Наприклад, засідання наукового гуртка, позакласне читання, проведення шкільних свят і вечорів відносяться до позакласної роботи. Але в одних випадках (гурток, позакласне читання) нею керує вчитель, в інших (організація дозвілля і розваг) вона набуває характеру діяльності учнів на основі самоврядування.

У зв'язку з цим виникає необхідність в диференціації поняття «позакласна робота», для чого в педагогічній літературі і практиці використовуються терміни «позанавчальна робота» і «позаурочна робота».

Позанавчальна робота це ті позакласні заняття, які ведуться головним чином в учнівських колективах на основі самоврядування, активності і самодіяльності учнів при направляючій ролі вчителів, класних керівників.

Позакласна робота є сукупністю різних видів діяльності, володіє широкими можливостями позитивної дії на учнів і є самостійною сферою навчально-виховної роботи вчителя, яка здійснюється у взаємозв'язку з роботою на уроці.

Позакласна робота з інформатики може мати міжпредметний характер через різноманітність можливостей і засобів, що надаються комп'ютером та інформаційними технологіями. Комп'ютерні методи можуть з успіхом застосовуватися у позакласній роботі з інформатики, фізики, іноземних мов, образотворчого мистецтва, географії тощо. Специфіка таких видів позакласної роботи полягає в тому, що відповідні заняття об'єднують учнів з різними інтересами, а ведуть їх вчителі інформатики і викладачі відповідного предмету, оскільки зазвичай вчителі-предметники не володіють у достатній мірі інформаційними технологіями.


^ Мета і завдання позакласної роботи


Будучи складовою частиною виховної роботи в школі, позакласна робота направлена на досягнення загальної мети навчання і виховання – засвоєння дитиною необхідного для життя в суспільстві соціального досвіду і формування системи цінностей, що приймається суспільством.

Позакласна робота направлена на вирішення наступних задач:

  1. Формування у дитини позитивної Я-концепції, що характеризується наступними чинниками:

а) упевненістю в доброзичливому ставленні до нього інших людей;

б) переконаністю в успішному оволодінні ним тим або іншим видом діяльності;

в) відчуттям особистої значущості.

  1. Створення сприятливих умов для накопичення досвіду колективного життя, навичок співпраці.

  2. Формування потреби в продуктивній, соціально-схвалюваній діяльності через безпосереднє знайомство з різними видами діяльності, формування у відповідності з індивідуальними нахилами інтересу до них, необхідних умінь і навичок.

  3. Формування етичного, емоційного, вольового компонентів світогляду.

  4. Розвиток пізнавального інтересу. Дана задача позакласної роботи відображає наступність навчальної та позанавчальної діяльності, оскільки позакласна робота пов'язана з навчально-виховною роботою на уроці і направлена на підвищення ефективності навчального процесу.

  5. Організація вільного часу учнів. Дуже важливо подовжити терміни організованого педагогічного впливу, щоб попередити негативні наслідки дитячої бездоглядності.


^ Функції позакласної роботи


Мета та задачі позакласної роботи визначають її функції – навчальну, виховну, розвиваючу.

Навчальна функція позакласної роботи не має такого пріоритету, як у навчальній діяльності. У позакласній роботі вона є допоміжною для ефективнішої реалізації виховної і розвиваючої функцій і полягає не у формуванні системи наукових знань, навчальних умінь і навичок, а у навчанні певним навичкам поведінки, колективному життю, навикам спілкування та ін.

Проте правильне поєднання позакласної і навчальної роботи забезпечує велику гнучкість всієї системи навчально-виховної діяльності. Позакласна робота може слугувати ефективним засобом диференціації навчання і виховання при збереженні єдиного і обов'язкового навчального плану. Позакласна робота може компенсувати його недоліки, які важко усунути в рамках навчальної діяльності з-за її великої насиченості обов’язковими заняттями.

Величезне значення у позакласній роботі має розвиваюча функція, яка полягає у виявленні і розвитку індивідуальних здібностей, схильностей та інтересів учнів через включення їх у відповідну діяльність. Наприклад, учня з артистичними здібностями можна привернути до участі у шкільних святах, КВК тощо, із здібностями до інформатики – до участі в олімпіаді, розробці корисних програм, складання дидактичних матеріалів та ін.

Позакласна робота проводиться на основі загальних принципів, які визначають її напрям, зміст, форми та методи:

- принцип цільової установки (вимагає чіткого планування навчально-виховних задач, оцінки досягнутих результатів, всебічного аналізу проведеної роботи);

- принцип зв'язку позакласної роботи з життям, працею, практикою (полягає у тому, що в процесі її проведення формування учнівського колективу і кожного учня повинне проходити під впливом дійсності, при активній участі у суспільному житті);

- принцип єдності і цілісності навчально-виховного процесу (означає перш за все органічний зв’язок навчальної та позакласної роботи, сприяє реалізації дидактичних принципів науковості, доступності і наочності навчання, зв'язку теорії і практики, вимагає і наступності між віковими ступенями навчально-виховного процесу (молодшими, середніми і старшими класами), а також врахування рівня попереднього розвитку і підготовленості учнів);

- принцип виховання в колективі і через колектив (витікає безпосередньо з цілей навчання і виховання, оскільки тільки в колективі особа дістає можливість всебічного розвитку своїх завдатків);

- принцип врахування вікових і індивідуальних особливостей у позакласній роботі (означає, що вона повинна будуватися з опорою на сили і можливості, властиві даному віку, і сприяти подальшому розвитку кожного учня);

- принцип єдності вимогливості і пошани до особи (визначає взаємовідносини учителів і учнів у процесі позакласної роботи, дозволяє виявити ті захоплення і інтереси школярів, в яких якнайповніші виявляються їх позитивні якості);


^ Форми і засоби позакласної роботи


Форми позакласної роботи це ті умови, в яких реалізується її зміст.

Форм позакласної роботи величезна кількість. Це різноманіття створює труднощі у їх класифікації, тому єдиної класифікації немає. Існують класифікації за об'єктом дії і за напрямами, завданнями навчання і виховання.

У своїх роботі Калечіц Т.Н., Кейліна 3.А. поділяють позакласну роботу на індивідуальну, групову, об’єднуючу та масову (див. мал.1 [1]), а Смірнов С.А. – на індивідуальну та масову, виділяючи у масовій роботі фронтальну та колективну (див. мал.1 [2]).

^ Мал.1. Класифікація форм позакласної роботи.

Індивідуальна робота – це самостійна діяльність окремих учнів, направлена на самовиховання, на виконання завдань учителя і доручень колективу, що виходять за рамки навчальних програм.

Згідно Смірнову С.А. інший вид позакласної роботи – її масові форми. Їх можна розділити на дві великі групи, які відрізняються характером діяльності учнів.

Перша група фронтальні форми. Діяльність учнів організована за принципом «поряд»: вони не взаємодіють один з одним, кожен здійснює однакову діяльність самостійно. Педагог впливає на кожну дитину одночасно. Зворотний зв'язок здійснюється з обмеженою кількістю учнів. За цим принципом організована більшість загальнокласних занять.

Друга група форм організації позакласної діяльності характеризується принципом «разом». Для досягнення загальної мети кожен учасник виконує свою роль і робить свій внесок у загальний результат. Від дій кожного залежить загальний успіх. У процесі такої організації учні вимушені тісно взаємодіяти один з одним. Діяльність такого роду одержала назву колективної, а позакласна робота – колективної позакласної роботи.

Вибираючи форму позакласної роботи, слід оцінити її навчально-виховне значення з позицій мети, завдань, функцій.

Калечіц Т.Н. та Кейліна 3.А. окрім індивідуальної виділяють гурткові (групові), об'єднуючі і масові форми позакласної роботи.

Гурткова (групова) позакласна робота сприяє виявленню і розвитку інтересів і творчих здібностей учнів в певних областях науки, техніки, мистецтва, спорту, поглибленню знання ними програмного матеріалу, дає нові відомості, формує уміння і навички.

Гурток – одна з основних форм позанавчальної діяльності з інформатики. Зміст його роботи визначається в основному інтересами і підготовкою учнів, хоча для деяких існують і програми. Гуртки з інформатики можуть мати різну направленість відповідно до різноманітних можливостей комп'ютера: комп'ютерної графіки, програмування, комп'ютерного моделювання тощо. У гуртках проводяться заняття різного типу. Це можуть бути доповіді, робота над проектами, екскурсії, виготовлення наочних посібників і устаткування для кабінетів, лабораторні заняття, зустрічі з цікавими людьми, віртуальні подорожі та ін.

У позакласній діяльності слід широко використовувати такі форми масової роботи, як змагання, конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють активність, розвивають ініціативу, згуртовують колектив.

Останнім часом все більшу популярність серед учнів, які проявляють здібності та підвищений інтерес до вивчення інформатики, завойовують такі форми поглибленої підготовки, що примикають до позакласної роботи, як юнацькі школи інформатики, заочні фізико-математичні школи (ЗФМШ), школи і класи з ухилом по інформатиці, літні комп'ютерні табори тощо.

Формою масової роботи з учнями, яка здійснюється вчителем - класним керівником, є класна година. Вона проводиться у рамках відведеного в розкладі часу і є складовою частиною системи виховної діяльності в колективі класу.

Засоби позакласної роботи є засобами навчання, виховання і розвитку, вибір яких визначається змістом і формами позакласної роботи.

Засобами на позакласному занятті можуть виступати: оформлення класу; музичне оформлення, ігрові атрибути, відеоматеріали, книги, програмні засоби.


^ Особливості позакласної роботи


  1. Позакласна робота є сукупністю різних видів діяльності учнів, організація яких разом з виховною дією, що здійснюється у ході навчання, формує особові якості учнів.

  2. Віддаленість у часі. Позакласна робота – це перш за все сукупність великих і малих справ, результати яких віддалені у часі, не завжди спостережувані педагогом.

  3. Відсутність жорстких регламентацій.

  4. Відсутність контролю результатів позакласної роботи. Результати виховної роботи визначаються емпірично через спостереження за учнями у різних ситуаціях. Об'єктивніше оцінити результати даної роботи може шкільний психолог за допомогою спеціальних засобів. Оцінюються, як правило, загальні результати, рівень розвитку індивідуальних якостей.

  5. Позакласна робота здійснюється на перервах, після уроків, у святкові, вихідні дні, на канікулах, тобто у позанавчальний час.

  6. Позакласна робота має широкі можливості для залучення соціального досвіду батьків та інших дорослих.


^ Особливості організації позакласної роботи з інформатики


Слід розрізняти два види позакласної роботи з інформатики: робота з учнями, які відстають від інших у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття); робота з учнями, які проявляють до вивчення інформатики підвищений, у порівнянні з іншими, інтерес і здібності (власне позакласна робота у традиційному розумінні значення цього терміну).

Передовий досвід роботи вчителів інформатики свідчить про ефективність наступних положень, пов'язаних з організацією і проведенням позакласної роботи з невстигаючими учнями:

  1. Додаткові (позакласні) заняття з інформатики доцільно проводити з невеликими групами тих, що відстають (по 3-4 учня у кожній); ці групи учнів повинні бути достатньо однорідні як з погляду пропусків у знаннях, що є у школярів, так і з погляду здібностей до навчання.

  2. Слід максимально індивідуалізувати ці заняття (наприклад, пропонуючи кожному з таких учнів наперед підготовлене індивідуальне завдання і надаючи у процесі його виконання конкретну допомогу кожному).

  3. Заняття з невстигаючими доцільно проводити не частіше одного разу на тиждень у школі, поєднуючи цю форму занять з домашньою роботою учнів за індивідуальним планом.

  4. Після повторного вивчення того чи іншого розділу інформатики на додаткових заняттях необхідно провести підсумковий контроль з виставлянням оцінки з теми.

  5. Додаткові заняття з інформатики, як правило, повинні мати навчальний характер; при проведенні занять корисно використовувати відповідні варіанти самостійних або контрольних робіт з дидактичних матеріалів, а також навчальні посібники (і завдання) програмованого типа.

  6. Учителю інформатики необхідно постійно аналізувати причини відставання окремих учнів при вивченні ними інформатики, вивчати типові помилки, що допускаються при вивченні тієї чи іншої теми. Це робить додаткові заняття з інформатики ефективнішими.

Другий з указаних вище напрямів позакласної роботи з інформатики - заняття з учнями, які проявляють до її вивчення підвищений інтерес, відповідає наступним цілям:

  1. Пробудження і розвиток стійкого інтересу до інформатики.

  2. Розширення і поглиблення знань за програмним матеріалом.

  3. Оптимальний розвиток здібностей учнів і прищеплення їм певних навичок науково-дослідного характеру.

  4. Виховання культури мислення.

  5. Розвиток в учнів уміння самостійно і творчо працювати з навчальною та науково-популярною літературою.

  6. Розширення і поглиблення уявлень учнів про практичне значення інформатики у житті суспільства.

  7. Розширення і поглиблення уявлень учнів про культурно-історичну цінність інформатики, про роль інформатики у світовій науці.

  8. Виховання в учнів відчуття колективізму та уміння поєднувати індивідуальну роботу з колективною.

  9. Встановлення тісніших ділових контактів між вчителем інформатики та учнями і на цій основі глибше вивчення пізнавальних інтересів і запитів школярів.

  10. Створення активу, здатного надати вчителю інформатики допомогу в організації ефективного навчання інформатиці всього колективу даного класу (допомога у виготовленні наочної допомоги, заняттях із невстигаючими, у пропаганді знань інформатики серед інших учнів).


^ Деякі види позакласних заходів (Див. Додаток 2. Позакласні заходи)


Вечір інформатики – це своєрідна форма підбиття підсумків роботи класу або гуртка за рік. Спільно з учителем учні детально продумують програму вечора, види занять і розваг, підбирають матеріал для вечора: завдання-жарти, завдання на кмітливість, історичні відомості, ребуси, софізми, шаради, кросворди, питаннях для вікторин; готують необхідні моделі, плакати, гасла, оформляють клас. Захід має важливе виховне значення: по-перше, учні разом борються за честь свого класу; по-друге, це змагання виробляє у школярів витримку, спокій і завзятість у досягненні перемоги.


Вікторина з інформатики – це свого роду гра. Вікторину краще всього проводити або на заняттях гуртка, або у вигляді змагання між окремими класами (у позаурочний час). Завдання для вікторини повинні бути з легко осяжним змістом, не громіздкі, такі, що не вимагають записів, у більшості своїй доступні для вирішення усно. Завдання типові, вирішувані звичайно на уроках, нецікаві для вікторини. Крім завдань у вікторину можна включити також різного роду питання з інформатики. У вікторину включають також задачі-жарти. Вікторини можуть бути присвячені цілком якій-небудь одній темі, але краще за все пропонувати комбіновані вікторини.


Ділові ігри – активний метод навчання, що використовує імітацію реального об'єкту або ситуації, яка вивчається, для створення в учнів якнайповнішого відчуття реальної діяльності в ролі особи, що ухвалює рішення. Вони направлені на вирішення так званих інструментальних завдань: побудова реальної діяльності, досягнення конкретної мети, структуризація системи ділових відносин учасників. Ділові ігри з дітьми як завше мають нескладний сюжет, можуть проходити у вигляді організаційного семінару.

У ділових іграх учні планують своє найближче і віддалене майбутнє, але вся дія в цілому має деяку ігрову структуру, яка від етапу до етапу відстежується ведучими. Сюди ж можуть бути віднесені колективні творчі справи, у яких школярі, граючи, планують і здійснюють реальну суспільну діяльність.


Диспут з інформатики – це своєрідна гра між класами у питання та відповіді. Під час диспуту задаються спочатку важчі питання. Вельми важливе питання про матеріал диспуту. Це питання розв'язується залежно від тих цілей, які можуть бути поставлені перед диспутом. Найважливіша серед таких цілей – це повторення навчального матеріалу за минулі роки навчання. У цьому випадку перед учнями ставиться завдання повторити матеріал з інформатики за певний проміжок часу, з тим щоб знати визначення, властивості, правила, уміти вирішувати задачі і виконувати певні дії за цим матеріалом. Мінімальною вимогою, яка висувається до кожного диспуту, є добре, повне і точне знання учнями матеріалу, розміщеного у підручниках, знання і розуміння формулювань. Тільки після цього і на базі цього може будуватися творча робота учнів над навчальним матеріалом.


Велике значення в позакласній роботі має робота учнів з додатковою літературою.

Досвід роботи з навчальною літературою недостатній для успішної роботи із додатковою літературою. Тому уміння і навики роботи школярів з літературою з інформатики необхідно цілеспрямовано і систематично розвивати. Цьому, зокрема, сприяє:

  1. якомога повніша відповідність літератури, що вивчається, напрямам пізнавальних інтересів школярів;

  2. систематичне використання вчителем та учнями додаткової літератури у процесі навчання інформатиці (на класних заняттях, у домашній та позакласній діяльності учнів);

  3. цілеспрямована діяльність вчителя по навчанню учнів загальним прийомам роботи з літературою;

  4. постановка спеціальних завдань, що вимагають використання додаткової літератури з інформатики та контроль за їх виконанням;

  5. постійне використання додаткової літератури на факультативних заняттях.

До числа основних компонентів, що визначають вироблення умінь та навичок ефективної роботи учнів з науковою літературою з інформатики, відносяться:

  1. уміння логічно (структурно) осмислити текст;

  2. уміння читати з розумінням;

  3. уміння виділити та запам’ятати головне;

  4. уміння акцентувати свою увагу та тій чи іншій основній думці, що виражена у тексті;

  5. уміння творчо переробляти інформацію (у тому числі «читати між рядками»);

  6. Уміння скласти план, конспект з теми, зробити з нього виписки;

  7. Самостійність та критичність сприйняття;

  8. Зусилля волі, щоб примусити себе працювати і у випадку виникнення труднощів та незрозумілостей;

  9. Наполегливість у подоланні труднощів.

Для формування та розвитку розглянутих вище умінь та навичок корисно застосовувати певну систему спеціальних навчальних завдань.

  1. Завдання, які формують та розвивають уміння вибіркового читання додаткової літератури з інформатики. Такі завдання звичайно виражені у формі запитань, відповіді на які явно або неявно містяться у заданій для вивчення додатковій літературі.

  2. Завдання, які формують здібність співставлення нових знань, отриманих при читанні додаткової літератури, з уже засвоєними знаннями.

  3. Завдання, які формують здібність застосування нових знань, отриманих при читанні додаткової літератури. Так, наприклад, при вивченні якогось нового програмного засобу учням пропонується застосувати його для виконання практичних завдань.

  4. Завдання, які формують уміння звести прочитане у певну цілісну систему. Такі, наприклад, завдання: підготувати доповідь по прочитаному; прореферувати дану книгу (розділ крини); скласти деяку таблицю (діаграму, схему) по прочитаному тощо.

Інший вид роботи з науково-популярною літературою – підготовка карток для картотеки статей. Кожен учень отримує журнал, продивляється його та відбирає цікавий матеріал, після чого заповнює картку-анотацію. При цьому в учнів проявляється та виховується професійний інтерес до науково-популярної та спеціальної літератури.

У рамках даного виду роботи може бути здійснено навчання учнів цілеспрямованому пошуку інформації у мережі Інтернет, інформаційний об’єм якої практично необмежений.


Класна година. Часто вчитель інформатики є класним керівником, що накладає відбиток на всю виховну роботу у класі. Практика проведення класної години дуже різноманітна. Досвід показує, що їх можна використовувати для вирішення навчальних і організаційних питань (класні збори, обговорення поточних справ колективу, підведення підсумків роботи, усні журнали, доповіді, лекції). Тут учням надається можливість спілкуватися з учителем інформатики – класним керівником – і один з одним у вільній, невимушеній обстановці.


Клубна діяльність направлена на залучення до активної творчої діяльності учнів усіх вікових груп, на розвиток надпредметных знань і умінь, освоєння культурних цінностей. Основна діяльність клубу, як правило, направлена на організацію роботи за різними проектами, пов'язаними з професійними, науковими або особистими інтересами його керівника.

Так, комп'ютерний клуб може займатися випуском класної (шкільної) газети, представленої у друкарському або електронному вигляді, підтримкою шкільної сторінки у мережі Інтернет, участю в мережних проектах, конкурсах і олімпіадах з інформатики.


Конкурс – це змагання колективів або змагання на особисту першість, що має на меті підвищити інтерес учнів до тієї або іншої області науки, мистецтва, спорту і виділити кращих. Він може бути самостійною формою роботи або складовою частиною шкільного свята, вечора, заняття гуртка, бути тематичним чи звітним. У зв'язку з конкурсами можуть влаштовуватися виставки комп'ютерної творчості школярів (малюнки, анімація, програми тощо).


Гурткові заняття з інформатики. Участь у заняттях гуртка, де учням наочно демонструється зв'язок інформатики з життям, безпосередньо з їх майбутньою професією, створює передумови для активної роботи на уроках: у них з'являється інтерес до інформатики, а у деяких – прагнення до пошукової діяльності.

Гурток – одна з найбільш дієвих і ефективних форм позакласних занять. В основі гурткової роботи лежить принцип добровільності. Звичайно гурткові заняття організуються для добре успішних учнів.


Кросворди. Практика показує, що втілення ідей співпраці і співтворчості вчителя та учнів, самоосвіти і самоконтролю будить пізнавальну активність дітей, веде до результативного навчання. Одна з нестандартних форм як позакласної роботи, так і перевірки знань на уроці – складання і відгадування кросвордів.

Кросворди добре використовувати як варіант тестових завдань для відпрацювання наукової термінології. Дуже подобаються учням кросворди «навпаки». До наперед заповненого кросворду учні придумують питання, під час захисту своїх питань вчаться аналізу, порівнянню, співставленню.


Олімпіади. З метою виявити найбільш здібних учнів, виробити у них наполегливість у досягненні поставленої мети, звичку до самостійної праці проводяться олімпіади. Олімпіади з інформатики приносять користь тоді, коли вони є заключним етапом цілого комплексу позакласних заходів (лекції, вечори, гурткова робота та ін.). Олімпіада не тільки підсумок позакласної роботи за рік, але і прекрасний стимул для розгортання позакласної роботи. Олімпіада – змагання, яке, поза сумнівом, стимулює зростання учнів в сенсі їх освіти, виховує у них інтерес до інформатики, наполегливість.

Олімпіади проводяться на різних рівнях: шкільні, районні, міські і т.д.


Предметні тижні, декади, місячники дуже важливі для прищеплення інтересу до предмету і встановлення міжпредметних зв'язків. Вони можуть проходити як з одного предмета, так і об'єднуватися з предметами з однієї або близької освітньої області (математика, фізика, технологія).

У рамках декади (тижня, місячника) проходять вікторини, бесіди, конкурс на кращого інформатика і т.д., яка завершується конференцією із запрошенням вчених вузів, програмістів, нагородженням переможців.


У суспільний огляд з інформатики включаються все учні; кожна група оцінюється щотижня за декількома показниками. В результаті огляду поліпшується успішність з предметів, дисципліна, підготовка домашніх завдань, зростає кількість бажаючих відвідувати гурток.

Огляди – найбільш загальна форма змагання масової роботи з учнями. Їх завдання – підбиття підсумків і розповсюдження кращого досвіду, посилення діяльності професійної орієнтації, організація гуртків, клубів, суспільств, виховання прагнення до творчого пошуку, залучення школярів до пропаганди науково-технічних знань, залучення громадськості до позакласної і позашкільної роботи.


Одним з видів позакласної роботи є твір з інформатики. Цей прекрасний засіб для підвищення інтересу учнів до інформатики, поліпшення їх навичок у викладі матеріалу, своєрідний стимул до повторення вивченого.


Усний журнал – форма позакласної роботи, що дозволяє донести до учнів потрібну інформацію – короткі усні повідомлення з окремих тем (з області науки, техніки, мистецтва та ін.), оформлені у вигляді сторіночок. Він надає широкий простір для самодіяльності і творчості учнів та відрізняється цікавістю проведення.

Усний журнал може мати тематичний і оглядовий характер, тобто відображати одне питання, одну тему або комплекс самих різних проблем.

Можлива різна методика проведення усного журналу: повідомлення школярів; виступи гостей; веселі сценки з життя класу, школи; карикатури, дружні шаржі тощо. При цьому можуть бути використані матеріали шкільної медіатеки.


Факультативні курси з інформатики. Особливу актуальність має проблема розробки змісту і методики проведення факультативних занять з інформатики. Факультативи з інформатики не є формою позакласної роботи. Це одна з форм диференційованого навчання інформатики, мета якого — поглиблення і розширення знань учнів. Факультативні заняття передбачають поглиблене вивчення інформатики. Факультатив пов'язує уроки і позакласні заняття, створює умови для переходу від засвоєння шкільного курсу до вивчення інформатики як науки.


Шкільний друк. Існує такий вид позакласної роботи як стіннівка (стінна газета). Для випуску стінгазети з інформатики необов’язкова наявність гуртка. Іноді газета випускається у період організації гуртка, щоб привернути до нього увагу учнів. Спеціальний номер стіннівки випускається до шкільного вечора інформатики. Основна мета такої газети – пропаганда знань інформатики серед учнів, які не являються членами гуртка, підвищення їх інтересу до інформатики, залучення до гуртка, висвітлення досвіду роботи гуртка. Матеріали, розміщені у стінгазеті повинні бути також цікаві і для членів гуртка. Частину газети займають матеріали, які не розглядаються на гурткових заняттях. Газета як би доповнює їх. Школярам, які випускають газету, ця робота приносить велику користь. Їм приходиться знаходити матеріали для газети, а для цього вони знайомляться з різними книгами, підбирають з них потрібний матеріал, виділяють головне, літературно обробляють відідране. Усе це благотворно впливає на розширення кругозору учнів, на їх навички читання літератури, на їх мову та грамотність. Оформлення газети повинно бути красивим та естетичним. У цьому може допомогти комп’ютер, а саме, прикладні програми (текстовий та графічний редактор).


Інші форми шкільного друку:

  1. «Куточок інформатики» у загальношкільній або класній стінгазеті. Тут звичайно розміщуються завдання (переважно цікаві) і невеликі замітки з інформатики і її історії.

  2. Фотогазета – розміщаються фотографії видатних учених, фотографії книг з інформатики, переможців змагань і т.д. Кожна фотографія забезпечується коротким пояснювальним текстом. Іноді в таку газету поміщають малюнки.

  3. Монтажі фотографій і малюнків: фотомонтажі звичайно бувають з певної теми. На великому листі паперу розташовують фотографії, і під кожною поміщається коротка біографія ученого. Можна випустити монтажі малюнків (або фото), присвячених якомусь одному і тому ж питанню.

  4. Альбоми – зміст їх такий же, як і у монтажів. Можна виготовити альбом «Інформатика на службі людству», альбом завдань з того чи іншого розділу інформатики (наприклад, логічних).

  5. Останнім часом широкого поширення набули мережеві форми друкарської творчості. Названі вище форми друкарської творчості можуть бути представлені у мережі Інтернет. Нові інформаційні технології дозволяють використовувати і такі форми творчості, як відеогазета, у якій представлені матеріали у вигляді гіпермедіа і мультимедіа.

До речі, якщо у школі випускається періодична шкільна учнівська газета, то найімовірніше, що корегуванням діяльності учнівської редколегії займається теж учитель інформатики, оскільки випуск такої газети вимагає високих знань інформаційних технологій (уже названих текстових та графічних редакторів, а то й цілих друкарських систем)

Вже два роки у школі випускається учнівська газета "DIXI", у якій кореспондентами виступають учні, вчителі, батьки. З учнів школи було створено редакцію «DIXI», яка зараз займається не лише випуском газети, а й інформаційно-методичною серією «Скарбничка педагогічного досвіду», працює з учителями у напрямку створення навчальних програм у Power Point та друкованих матеріалів. (Див. Додаток 3. Приклади друкованої продукції «DIXI»).


Екскурсії – форма і метод навчально-виховної роботи, який дозволяє організувати спостереження і вивчення різних предметів і явищ у природних умовах, в музеях, на виставках, в обчислювальних центрах. Екскурсії в музеї, на комп'ютерні виставки є засобом виховання підростаючого покоління.

У шкільній практиці набули поширення віртуальні екскурсії і подорожі, які здійснюються за допомогою комп'ютера і мережі Інтернет.


Проектна технологія – одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності учнів в осягненні нового, стимулюючи їх природну допитливість і творчий потенціал..

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом визначеного часу.

Проектна діяльність учить вихованців:

    • проблематизації (освоєння проблемного поля і виділення під проблем, формування провідної проблеми і постановка завдань);

    • цілевстановлення і планування змісту діяльності учня;

    • самоаналізу і рефлексії (результативності й успішності у розв’язанні життєвої проблеми);

    • презентації у різних формах;

    • пошуку й відбору актуальної інформації;

    • практичного застосування знань у різних ситуаціях; актуалізації знань;

    • проведення дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези тощо)

Існує багато означень методу проектів. Ось деякі з них.

Метод проектів – це:

    • метод планування доцільної діяльності у зв’язку з розв’язанням якогось навчально-шкільного завдання в реальній життєвій обстановці (В.Кільпатрик);

    • система навчання, за якої учні здобувають знання у процесі планування і виконання практичних завдань – проектів, які поступово ускладнюються (Педагогическая энциклопедия – М., 1965.);

    • узагальнена модель визначення способу досягнення поставленої мети, алгоритму пізнавальної діяльності (Є.Полат);

    • творча діяльність, проблемна за формою представлення матеріалу, практична за формою його застосування, інтелектуально насичена за змістом, яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок (І.Зимня);

    • це шлях, пізнання в дії тощо.

Творча група педагогів Волинської області керується таким означенням:

Навчальне проектування – це комплекс пошукових, дослідницьких, розрахункових, графічних видів робіт, що виконуються учнями самостійно (в парах, групах, індивідуально) з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Її розв’язання передбачає використання різних методів і засобів навчання та інтегрованих знань з різних галузей науки, техніки, творчості.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури педагоги запропонували таку класифікацію проектів:



Типологічна ознака

Тип проекту

1.

Домінантна діяльність

  1. Дослідницькі.

  2. Пошукові.

  3. Творчі.

  4. Прикладні (практично орієнтовані).

  5. Рольові.

  6. Інформаційні.

2.

Предметно-змістова галузь знань

  1. Моно проект (у межах однієї галузі знань).

  2. Між предметний проект.

3.

Характер координації проекту

  1. Безпосередній (жорсткий, гнучкий).

  2. Опосередкований (імітує учасника проекту).

4.

Характер контактів

  1. Серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни.

  2. Серед учасників різних країн світу.

5.

Кількість учасників проекту

  1. Особисті.

  2. Парні.

  3. Групові.

6.

Тривалість виконання проекту

  1. Короткотермінові.

  2. Середньої тривалості.

  3. Довготривалі.


На практиці найчастіше мають справу зі змішаними проектами.


Структура різних типів проектів (за Є.Полат)


А. За методом або видом діяльності, яка домінує у проекті.

1. ^ Дослідницькі проекти. Потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.

2. ^ Творчі проекти. Зазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту. Можна домовитися про бажані результати спільної праці. Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо.

3. Ігрові проекти. Структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення. Учасники беруть на себе певні ролі. Результати їхньої роботи можуть визначитися на початку проекту або до його завершення. Наявним є високий ступінь творчості.

4. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності. До обов’язкових структурних елементів належатимуть:

а) мета проекту – результат (стаття, реферат, доповідь, відео матеріали тощо);

б) предмет інформаційного пошуку – поетапність пошуку з визначенням результатів – аналітична робота над зібраними фактами – висновки – корекція, у разі потреби – подальший пошук інформації – аналіз нових даних – висновки – оформлення результатів (обговорення, редагування, презентація, зовнішня оцінка).

5. ^ Практично орієнтовані. Відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проекту, який зорієнтовано на соціальні інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал тощо). Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із визначенням функцій кожного. Дуже важливо добре організувати координаційну роботу через обговорення, корекцію спільних дій, презентацію отриманих результатів та можливих способів використання їх на практиці, зовнішню оцінку проекту.


Б. За змістовим аспектом проекту.

1. Літературо-творчі. Поширений тип спільних проектів.

2. Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, стан довкілля певної місцевості).

3. Екологічні проекти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.

4. Мовні (лінгвістичні). Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь; лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей та етимології слів, літературні дослідження, дослідження історико-фольклорних проблем тощо.

5. ^ Культурологічні проекти. Мають зв’язок з історією та традиціями різних країн. За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.

6. Рольово-ігрові. За змістом можуть бути уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації; драматизація ми; соціальними імітаціями.

7. Спортивні.

8. Географічні.

9. Історичні.

10. Музичні.

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни ролі вчителя: він уже перестає бути джерелом знань для учнів і перетворюється на організатора пізнавальної діяльності школярів.

У виконанні проектів виділяють три взаємопов’язаних етапи:

1. Організаційно-підготовчий (перед проектний).

2. Пошуковий (власне проект).

3. Підсумковий (пост проектний, або заключний).

Проектна діяльність завершується реальним практичним результатом. Матеріали дослідження оформляються у вигляді альбому, збірника, плану-карти, фільму, виставки, путівника тощо. Відбувається публічний захист проекту (презентація). За підсумками роботи здійснюється ґрунтовний аналіз проектних дій та виготовленого продукту. Якщо потрібно, пропонуються корективи, діється оцінка, виробляються пропозиції та рекомендації щодо можливого використання проектного продукту. (Див. Додаток № 4. Проект «Писанка – лист з минулого»)


^ Аналіз позакласної роботи


Аналіз проведеної роботи направлений на порівняння сформованої моделі з реальним втіленням, виявлення вдалих і проблемних моментів, їх причин і наслідків. Дуже важливий елемент постановки завдання для подальшої виховної роботи. Даний етап дуже важливий для корегування виховних завдань, змісту, форм і планування подальшої позакласної роботи.

Підбиття підсумків проведеного виховного заходу – важливий момент, який нерідко недооцінюється. Тут особливо відповідальна роль учителя і методиста, які повинні зробити кваліфікований висновок, оцінити переваги і недоліки виконаної роботи.

Аналіз підсумків заходу слід проводити систематично, оскільки тільки спираючись на досягнуте можна успішно рухатися вперед, закріплювати краще, позбавлятися від недоліків. Такий аналіз підсумків має дві основні функції – організуючу і виховну. Регулярний аналіз сприяє кращій організації роботи, спонукає більш серйозно ставитись до дорученої справи, оскільки її підсумки і результат не залишаються непоміченими, а піддаються оцінці. Аналіз – також і хороша школа виховання спостережливості, самокритичності, вимогливості, формування громадської думки, правильного ставлення до критики, підвищення педагогічної майстерності.

Аналізуючи виховний захід, слід перш за все фіксувати позитивні результати, указувати ті прийоми, умови, методи, які привели до успіху, шукати причини невдач. Кваліфіковане підбиття підсумків створює умови для обґрунтованого планування і поліпшення якості всієї виховної роботи надалі. Педагогічний аналіз кожного проведеного заходу може проводитися відповідно до наступних основних критеріїв: 1) наявність мети; 2) актуальність і сучасність теми; 3) його спрямованість; 4) глибина і науковість змісту, відповідність віковим особливостям учнів; 5) підготовленість вчителя та учнів до роботи, організованість і чіткість її проведення.

Судити про якість виховного заходу можна і по реакції учнів. Їх увага, емоційний настрій, інтерес до того, що відбувається, активність або, навпаки, байдужість говорять відразу про багато що. Віддаленіші в часі спостереження за поведінкою школярів, бесіди з ними, анкетування дозволяють глибше оцінити ефективність виконаної роботи.

Стан та результати позакласної та позашкільної роботи необхідно систематично обговорювати на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднань. До оцінювання проведених виховних заходів слід залучати і школярів, використовувати у цих цілях шкільне радіо, стінні газети, виставки. Результати таких форм роботи, як змагання, огляди, конкурси, місячники та ін., потребують широкого обговорення у колективі.

  1   2



Схожі:

Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconІнформація про автора (-ів), розробника (-ів) Мета розгляду Тип розробки Назва матеріалу Рецензенти Результати рецензування Результати слухання Рекомендація
Реєстрація матеріалів до розгляду науково-методичною радою коіпопк (серпень 2012)
Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconІнформація про автора Прізвище, ім’я, по батькові: Сущенко Наталія Андріївна Рік народження : 1963 Освіта: вища Фах
«учитель-методист»; грамота управління освіти виконкому Миколаївської міської ради (2000р,2001), Почесна грамота обласної ради (2006),...
Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconІнформація про вчителя Прізвище, ім'я, по-батькові: Александрова Світлана Ігорівна Місто: Краматорськ Навчальний заклад

Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconТа культура
Збірку про київських кондитерів та цукрозаводчиків довелося розбити на дві частини з огляду на великий обсяг матеріалів. Поділ зроблено...
Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна icon9 клас Розділ ІІІ. Господарство України т-10. Промисловість будівельних матеріалів Тема уроку: Промисловість будівельних матеріалів мета: Навчальна
Мета: Навчальна: продовжити формування поняття про господарський комплекс України. Забезпечити засвоєння матеріалу про будівельну...
Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconБершакова Тетяна Федорівна «Читацький щоденник»
Прізвище, ім`я, по батькові
Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconОголошення про початок проведення тижня, його мету і заходи
Підготовка матеріалів та проведення виховних годин по групах «Заспіваймо про Руїну, про Карпатську Україну…»
Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconОголошення про заплановану закупівлю матеріалів мастильних спеціальних та засобів для автомобілів Начало формы Номер бюлетеня: 14 (402) від 06. 04. 2010 Номер оголошення у бюлетені
Оголошення про заплановану закупівлю матеріалів мастильних спеціальних та засобів для автомобілів
Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconІнформація про предмет закупівлі Галузь: Товари, роботи, послуги
Дніпропетровська філія ват "Укртелеком", вул. Херсонська, 26, м. Дніпропетровськ, 49600
Інформація про автора матеріалів 3 Опис досвіду роботи 4 Література 35 Публікації у пресі 37 Результативність 39 Коротка інформація про автора матеріалів Прізвище, ім’я, по батькові: Лазебна Тетяна Вікторівна iconІнформація про предмет закупівлі Галузь: Товари, роботи, послуги
Дніпропетровська філія ват "Укртелеком", вул. Херсонська, 26, м. Дніпропетровськ, 49600
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов