Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета icon

Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета



НазваТема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета
Дата конвертації09.07.2013
Розмір85.75 Kb.
ТипДокументи
джерело

Тема: Б.-І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія”


Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство та естетичну красу поезій Антонича; поглиблювати вміння визначити головні мотиви, ідеї, художні засоби, коментувати їх, давати власну оцінку; розвивати вміння працювати з додатковими джерелами; удосконалювати навички роботи у групах, дослідницькі вміння, навички проектної діяльності; виховувати життєлюбство, любов до поезії, естетичний смак.

^ Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вдосконалення мовленнєвих компетенцій.

Випереджувальні завдання:

  • «біографам»: дослідити життєвий і творчий шлях поета Б.-І. Антонича, звернути увагу на метафоричність та міфологізм у його творах;

  • «критикам»: проаналізувати поезію Б.-І. Антонича «Різдво», спробувати осягнути таїнство українського Різдва на Лемківщині;

  • «спостерігачам-перцепторам»: підготувати повідомлення про своє розуміння твору Б.-І. Антонича «Зелена Євангелія» і поділитися своїми враженнями;

  • «кліпмейкерам»: візуалізувати образи-символи поезії «Вишні»;

«репортерам»: підготувати інформацію про знаменитий «Антонич-фест».

Технологічна картка:

Творчість Б.-І. Антонича

Знати:

  • віхи життєвого і творчого шляху поета;

  • зміст поезій «Вишні», «Зелена Євангелія», «Різдво».

Вміти:

  • розповісти про творчий шлях митця;

  • давати загальну характеристику творчості;

  • виразно і усвідомлено читати поезії;

  • визначати головні мотиви, ідеї, коментувати їх, давати власну оцінку;

  • пояснювати специфіку пейзажу, символіку образів у вірші “Вишні”, ;

  • знаходити необхідну інформацію, порівнювати і співставляти різні явища;

  • сприймати і розуміти естетику образного слова, його значення для розвитку загального естетичного смаку, естетичної розвиненості людини;

  • усвідомлювати європейську єдність естетичних цінностей із морально-етичними.


^ Епіграф:

Поезія – це завжди неповторність...

Ліна Костенко


Хід уроку:


1. Актуалізація пізнавальної діяльності:

Шановні старшокласники, сьогодні у нас незвичайний урок літератури – захист ваших проектів. Я нагадаю, що минулого тижня вам запропоновано було об’єднатись в групи з метою опрацювання запропонованих тем. Тобто, ми маємо сьогодні почути виступи представників кожної групи.

Перша група - група біографів, вони дослідили життєвий шлях поета і на цьому уроці познайомлять нас із своїми висновками.

Друга група – група критиків, які намагалися осягнути таїнство українського Різдва на Лемківщині.

Третя група – група спостерігачів-перцепторів доводила, що можливо поєднати біблійні та язичницькі мотиви в поезії.

Четверта група – група кліпмейкерів візуалізувала образи-символи твору «Вишні».

П’ята група – група репортерів, котрі розкажуть нам про знаменитий «Антонич-фест».


2. ^ Оголошення теми та завдань уроку:

Цього року ми з вами вперше маємо щастя вивчати «сонцехвальну» поезію цього оригінального майстра слова. Поетичний світ Богдана-Ігоря Антонича спробуємо осягнути через призму актуальних тенденцій літературознавства.

3.^ Представлення концепту теми:

Дуже часто ми намагаємося, прочитавши поетичний твір, відразу його зрозуміти. Однак вчені доводять, що треба вчитись сприймати поезію, пройшовши через 3 етапи: відчуття, сприймання, розуміння. Адже кожний твір поета – це явище мистецтва. І людина чує його по-своєму, уявляє певні художні образи (зорові, слухові, нюхові) і приходить до свого розуміння цього мистецького творіння.

Отже, спробуємо і ми відчути, сприйняти, зрозуміти…

^ Шкала сприйняття поетичного твору

(з точки зору синкретизму художнього твору)


ВІДЧУВАЮ

СПРИЙМАЮ

РОЗУМІЮ










4. ^ Представлення результатів роботи над проектами.

Виступ групи «біографів»





  • Народився в родині греко-католицького священика Василя.

  • Початкову освіту майбутній поет здобував під наглядом приватної вчительки.

  • Упродовж 1920—1928 навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. З першого і до останнього класу Антонич відзначався як кращий учень.

Протягом 1928—1933 Антонич — студент Львівського університету Яна Казимира, де навчався на філософському факультеті. Був членом гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства «Прихильників освіти».Перший свій вірш поет опублікував 1931 року у пластовому журналі «Вогні».Вів літературну хроніку у часописі «Дажбог».

Помер Антонич на двадцять восьмому році життя. Після перенесеного апендициту та наступного запалення легенів перевтомлене довгою і високою гарячкою серце не витримало. Похований письменник на Янівському цвинтарі Львові.

Творчість

  • Привітання життя: книжка поезій. Львів, 1931;

  • Велика гармонія (збірка друкувалась 1932-33 рр. у періодиці; повністю надрукована 1967 р.);

  • Три перстені: поеми й лірика. Львів, 1934;

  • Книга Лева. Львів, 1936;

  • Зелена євангелія. Посмертне видання. Львів, 1938;

  • Ротації. Посмертне виданн. Львів, 1938;

  • Низка поезій поза збірками;

  • Лібрето до опери «Довбуш» (у двох редакціях);

  • Поетичні переклади (Ашіль Мільєн, Владислав Белза, Ярослав Врхліцький, Густав Фальке, Райнер Марія Рільке).

  • На другому березі (незакінчений роман);

  • Політик (сатиричний гротеск);

  • Три мандоліни (новела);

  • Окремі твори у фрагментах.

  • «Національне мистецтво»

  • «Між змістом і формою»

  • «Становище поета»

  • «Як розуміти поезію»

  • «Сто червінців божевілля»

Словникова робота:

Міфоло́гія — сукупність міфів, переказів, оповідань, де в наївно персоніфікованій, наочно-образній, несвідомо-художній формі подавалися явища природи й суспільного життя.


  • У творчості Богдана-Ігора Антонича органічно з'єдналися тяга до язичницького міфологічного оживлення природитрадиції з християнськими обрядами. Це зумовлено тим, що він народився в родині греко-католицького священика Василя.

  • Крім того, Богдан Ігор Антонич використав мотиви античності (єгипетської, індійської, грецької) і язичеської міфології слов’ян про великий кругообіг життя у Всесвіті. Він вище всього цікавився так званими дописьменними культурами. Його надихала думка про створення новітніх міфів, які народжуються на наших очах.

Отже, велика самоцінність спадщини Антонича, а також те, як він поєднав ідеї авангарду і міфопоетики, робить його центральною постаттю в українській поезії XX ст.


      ^ Виступ групи «критиків»

  1. Виразне читання тексту поезії Б.-І. Антонича «Різдво».

  2. Учні виконують завдання у зошиті, під час читання заповнюючи шкалу сприйняття поетичного твору «Відчуваю, сприймаю, розумію».

  3. Обговорення записаного, обмін враженнями від поезії.

  4. Слухання колядки сучасної групи «Менестрелі» – «Тешуть теслі з срібла сани» на слова Б.-І. Антонича.




Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали «безрозсудним поганином самого почування», — адже він не вдавався до «оязичення християнства» чи— навпаки. Часто в одному творі з'являлися мотиви двох вір, як у вірші «Різдво», де сюжет християнської містерії, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортався в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий», тобто хліб. Згаданий тут символ місяця пов'язувався здавен із дохристиянським святом Різдва. До речі, язичницький місячний знак—«золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, втаємниченої у долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому на Господнє провидіння.


^ Виступ групи «спостерігачів-перцепторів»

1.Виразне читання тексту поезії Б.-І. Антонича «Зелена Євангелія».

2.Учні виконують завдання у зошиті під час читання, заповнюючи шкалу сприйняття поетичного твору «Відчуваю, сприймаю, розумію».

3.Обговорення записаного, обмін враженнями від поезії.








^ Асоціації та думки учнів:

Весна…каруселі…метелики у животі…навіть стовбури надихають…після холодної зими життя набуває новий сенс…все розцвітає, ніби світ народжується заново…

Весна – пора кохання. Весною сонце світить яскравіше, люди посміхаються частіше, пташки якось по-іншому співають, і ніби весь світ зупиняється ,коли поряд кохана людина, що так тепло тримає за руку. Я думаю, що кожна людина хоча б раз в житті закохувалася. Ось і Богдан-Ігор Антонич розповідає нам про неймовірну красу весни, як місяць в цю пору року вразливий, що аж червоний, як тюльпан, як вітер свіжий з’єднує людей. У місті не така весна, як у селі. За містом повітря чисте, навіює натхнення, краєвиди чудесні, гірські сади добре впливають на стан людини. Кохання може породитися не тільки у людських стосунках, а у гармонії з природою. На землі стільки дивовижного, і коли ти зіллєшся в єдине із природою, душа очиститься і думки будуть “закоханими”.


^ Виступ групи «кліпмейкерів»

1. Виразне читання тексту поезії Б.-І. Антонича «Вишні».

2.Учні виконують завдання у зошиті під час читання, заповнюючи шкалу сприйняття поетичного твору «Відчуваю, сприймаю, розумію».

3.Обговорення записаного, обмін враженнями від поезії.

4. Демонстрація кліпу, створеного учнями – «кліпмейкерами» за твором Б.-І. Антонича «Вишні».





^ Коментарі учнів до свого відеокліпу та вірша Богдана-Ігоря Антонича «Вишні»:

Коли читаєш вірш Богдана-Ігоря Антонича «Вишні», насамперед в уяві постають картини Шевченківського вишневого садку та білосніжного українського села. Це яскраве та тепле сонце, у променях якого купається кожна хатинка, дерево, травинка, квітучі буйним цвітом вишні, над якими рояться хрущі. Один лише погляд на цю красу - і вона одразу ж заворожує і п’янить тебе. Так і Антонич не залишився байдужим до цього буденного та водночас надзвичайного явища.
Одразу ж чутно гудіння бджіл, що витають над квітучими деревами, ніжний шелест молодого листя, а десь там, в далечі, співає дзвінкоголосий соловейко, який захоплює нас своєю незвичною піснею.

Коли говорити про кольори, то перед очима бачиш яскраві, насичені та світлі відтінки зеленого, білого, рожевого, жовтого, блакитного, а десь навіть червоного.

Слухаючи вірш, читач переживає усі найсвітліші відчуття: гордість за батьківщину, насолоду від споглядання краси української природи, любов до своєї країни. Також відчуваємо, ніби наяву, тепло яскравого ранкового сонця, ніжність пелюсток квітки вишні та м’якість молодої трави під ногами.

Дуже чітко відчувається запах квітів вишні та молодого листя, навіть хочеться уже спробувати плоди цих квітучих дерев.

Частіше в тексті ми бачимо себе спостерігачами, а от Антонич ніби став учасником описаних ним подій. Він бачить себе хрущем. Антонич пояснює своє «перевтілення» в хруща, як входження в світ шевченківської лірики, де він, на його думку, посідає місце скромне, а тому уособлене в образі саме хруща.

Ми маємо подякувати Богдану-Ігорю Антоничу за такий яскравий та незвичайний вірш, як «Вишні».


^ Виступ групи «репортерів»


Розповідь групи «репортерів» про фестиваль «Антонич-фест», присвячений сторіччю від народження Б.-І.Антонича.



5.Оцінювання виступів заздалегідь обраним журі.

6.Підсумки.

Рефлексія

На уроці я відчув…

На уроці я сприйняв…

На уроці я зрозумів…

7. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш Антонича «Різдво».



Схожі:

Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconБ.І. Антонич. “Вишні”, “Різдво”, ”Зелена Євангелія” Поезія – це завждидинеповторність

Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconВишні антонич був хрущем І жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!

Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconУроку: Любовна лірика О. С. Пушкіна. Вірш «Я помню чудное мгновенье …» Мета: пробуджувати інтерес до пушкінської поезії на прикладі поезії «Я помню …»
Мета: пробуджувати інтерес до пушкінської поезії на прикладі поезії «Я помню …»; відпрацьовувати навички виразного читання та вміння...
Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconУрок народознавства Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Мета: Різдво Христове одне з найрадісніших свят. Зрозуміти
Мета: Різдво Христове – одне з найрадісніших свят. Зрозуміти, відчути його урочистість І високу духовність, а відтак – зв’язок з...
Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconТема: Weihnachten. Weihnachtssymbole. Різдво. Символи Різдва. Мета
Учні презентують свої виготовленні листівки з побажаннями до Миколая. Учитель оцінює учнів
Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconСценарій відкритої виховної години. Тема: Символи у вишивці
Мета: ознайомити студентів з історією виникнення орнаментів вишивки, її символів та мотивів, виховувати повагу та любов до українських...
Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconТичинові читання «Ви знаєте, як липа шелестить»
Мета: зацікавити учнів лірикою Павла Тичини;розвивати в них усне мовлення, навички виразного читання поетичних творів;формувати естетичне...
Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconТема. Цикл "Мисливські усмішки" Остапа Вишні. Їх особливості. Акту­альність проблеми захисту природи
Ини Остапа Вишні; познайомити з новим жанром літератури – усмішкою;проаналізувати пошук гумористом нових прийомів і засобів творення...
Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconТема: Зима щедра святами. Мета
Мета: розширити та уточнити зміст свят: день Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове; розповісти легенду про Святого Миколая;...
Тема: Б.І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. “Вишні”,“Різдво”,”Зелена Євангелія” Мета iconТема : Володимир Даник поет Шевченкового краю. Мета
В. Даника, проаналізувати основні поетичні збірки автора; вдосконалювати навички виразного читання творів різних жанрів, розвивати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи