Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення icon

Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення



НазваУрок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення
Сторінка1/5
Дата конвертації07.06.2013
Розмір0.81 Mb.
ТипУрок
скачать >>>
  1   2   3   4   5


Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Путивльський професійний ліцей»


Технологія формування критичного мислення на уроках психології людських взаємин





Підготувала:

Комашко Світлана Тімархановна,

викладач вищої кваліфікаційної категорії,

викладач-методист


Путивль 2010


Схвалено на засідання методичної ради,

ДПТНЗ «Путивльський професійний ліцей»


Рецензенти:

Склярова Г.В. – викладач психології Путивльського педагогічного коледжу.


Із пропанового посібника ви дізнаєтесь що таке критичне мислення й навіщо воно потрібне, як планувати урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення.

У другому розділі пропоную власні розробки уроків до 7 тем психології людських взаємин із використанням прийомів та методів формування й розвитку критичного мислення, розробки тренінгів, що допоможуть учням регулювати свій емоційний стан. Матеріал можуть використовувати викладачі психології ПТНЗ, навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, класні керівники.


Зміст



І

Передмова

4

1.1

Що таке критичне мислення і навіщо воно нам потрібне.

5-9

1.2

Як планувати урок для формування навичок критичного мислення?

10-11

1.3

Структура уроку у технології формування критичного мислення

12-13

1.4

Методи та форми роботи

14-17

ІІ

Розробки уроків з тем




2.1

Вступ. Психологія як наука.

19-21

2.2

Відчуття. Сприйняття. Пам’ять.

22-26

2.3

Мислення і мовлення. Уява. Увага.

27-30

2.4

Емоції та почуття. Воля.

31-34

2.5

Індивідуальні психічні властивості.

35-38

2.6

Особистості. Практичний тренінг з теми «Індивідуальні психічні властивості особливості»

39-45

2.7

Підсумково-узагальнюючий урок

46-52

ІІІ

Література

53



Передмова


Одним із основних напрямів розвитку сучасної освіти є техно­логізація навчального процесу. Використання різноманітних освітніх технологій допомагає викладача підвищити мотивацію учнів, більш ра­ціонально побудувати процес навчання й таким чином досягти більш високих та гарантованих результатів педагогічної діяльності.

Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення, яка ви­користовується у вітчизняній педагогічній практиці вже більше десяти років. Розвиток критичного мислення стає дуже важливим у часи стрімких змін у суспільстві, коли є об'єктивна необхідність пристосо­вуватися до нових обставин, постійно розв'язувати нові проблеми.

Із пропанового посібника ви дізнаєтесь що таке критичне мислення й навіщо воно потрібне, як планувати урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення.

У другому розділі пропоную власні розробки уроків до 7 тем психології людських взаємин із використанням прийомів та методів формування й розвитку критичного мислення, розробки тренінгів, що допоможуть учням регулювати свій емоційний стан. Матеріал можуть використовувати викладачі психології ПТНЗ, навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, класні керівники.


^ 1.1. Що таке критичне мислення й навіщо воно нам потрібне?


Успіх шкільної реформи визначить до великої міри рівень успіху нації під час переходу до демократії. Виховуючи критично грамотну особистість, яка буде здатна діяти у спільноті як мисляча людина, ми зробимо крок на шляху до створення демократичної держави.

К. Мередіт, Д.Стіл


Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже близько 50 років. З 1956 року, коли Бенджамін Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей, «критичне мислення» означає мислення вищого рівня. Але це поняття настільки різно­бічне, що спеціалісти різних галузей освіти сприймають його теж по-різному

З точки зору філософів, критичне мислення — це вміння логічно мислити та аргументувати. О. В. Тягло назвав його «просунутою сучас­ною логікою». З точки зору теоретиків літератури (Ч. Темпл), критич­не мислення — це підхід, за яким тексти розкладаються на складові частини і який розглядає, як вони досягають впливу на читачів, які мотиви тих, хто їх написав. Воно дозволяє міркувати про свої власні думки і причини, які стоять за нашими точками зору. Ми міркуємо про те, яким чином ми прийшли до розв'язання проблем. Ці роздуми базуються на логіці та надійній достовірній інформації, яку ми збирає­мо з багатьох джерел. З точки зору психології (Л. Терлецька), критичне мислення — це таке мислення, яке має наступні характеристики:

  • глибина (проникливе мислення) — вміння проникати в суть, ба­чити неясне там, де іншим усе здається цілком ясним і зрозумі­лим;

  • Послідовність—уміння дотримуватися логічних правил, не супере­чити самим собі, обґрунтовувати висновки;

  • самостійність— уміння ставити питання, знаходити нові підходи до їх з'ясування;

  • гнучкість— уміння змінювати спосіб розв'язання проблеми, зна­ходити нові шляхи, бути вільним від шаблону;

  • швидкість — уміння швидко впоратися з пізнавальними завдан­нями;

• стратегічність—послідовне висування гіпотез, визначення ознак (сканування і фокусування) під час розв'язання завдань.

З точки зору педагогічної теорії розвивального навчання (Є. С. Полат), в якому в учня як суб'єкта пізнавальної діяльності розвивається і формується механізм мислення, а не експлуатується пам'ять, кри­тичне мислення має наступні ознаки:

  • аналітичність (відбір, порівняння, зіставлення фактів та явищ);

  • асоціативність (установлення асоціацій з раніше вивченими фак­тами, явищами);

  • самостійність;

  • логічність (уміння будувати логіку доказовості розв'язання проб­леми, послідовність дій);

  • системність (уміння розглядати об'єкт, проблему в цілісності їх зв'язків і характеристик).

Важливим є також питання про те, що ми маємо на увазі, коли говоримо «критичне мислення» і, що не менш важливо, коли ми до нього звертаємося за необхідності.

У літературі існує багато визначень цього терміна. Як правило, критичним називають таке мислення, що допомагає нам відрізнити те, що здається, від істини, факти від суджень. Канадський профе­сор Ральф X. Джонсон визначає критичне мислення як «особливий вид розумової діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точці зору або моделі поведінки». До критичного мислення ми звертаємося для виконання завдань, формулювання висновків, оцінки інформації та для прийняття якогось життєво важливого для нас рішення. Роберт Енніс визначає критичне мислення як «прийняття обміркованих рішень у тому, як варто діяти та у що вірити».

Слово «критичне» припускає насамперед оцінювальний компо­нент: чи вдало вибрані джерела, чи добре ми проаналізували інфор­мацію, чи правильні висновки зробили з неї, чи правильне рішення ми прийняли тощо.

Критичне мислення часто називають «спрямованим мисленням», тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату. Профе­сор Девід Клустер дає, на наш погляд, найбільш зрозуміле і корисне для вчителів визначення критичного мислення. Він називає п'ять складових критичного мислення:

  1. Критичне мислення — мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас.

Ми формулюємо свої ідеї, оцінки й переконання винятково самі та для самих себе. Для того щоб сформувати власну думку про історичну особу, недостатньо знати біографію цієї історичної особистості, розуміти значення її діяльності, висловлене тим або іншим істориком. Необхідно мати навички критичного мислення. Наші учні часто вважають, що достатньо сказати: «Я вважаю ...» або «На мою думку ...», щоб їх відповідь була самостійною. Мислити критично можна в будь-якому віці, навіть малята здатні думати критично і цілком самостійно. Самостійність — перша і, можливо, найваж­ливіша ознака критичного мислення.

  1. Інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мис­лення. Знання створюють базу, без якої людина не може мислити критично. Щоб висловити складну думку, необхідно переробити безліч фактів, ідей, теорій, концепцій. На уроках учні самі почина­ють розуміти: для того щоб навчитися мислити на більш високому рівні, необхідно мати знання. Завдяки критичному мисленню про­цес пізнання стає осмисленим, безперервним і продуктивним.

  2. Критичне мислення починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно розв'язати. Люди допитливі у своїй при­роді. Ми помічаємо щось нове і хочемо довідатися, що це таке. «Жити — значить мати проблеми, а розв'язувати їх — значить зростати інтелектуально». (Дж. Гілфорд).

Американський філософ і педагог Джон Дьюї вважав, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкрет­ною проблемою: «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі сформованої ситуації, учень дійсно думає». Основне завдання вчителя, який навчає учнів мислити критично,— це навчити їх ставити запитання та формулювати проблеми, тому що вміння розв'язувати проблеми — шлях до до­сягнення мети, шлях до успіху.

4. Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Критично мисляча людина може знайти власне розв'язання проблеми й обґрунтувати його розумними доказами. Вона усвідомлює, що можливі й інші розв'язання тієї ж проблеми, але може довести, що її розв'язання є оптимальним.

Будь-яка аргументація містить у собі чотири основні елементи:

  • твердження (теза, основна ідея);

  • доведення;

  • докази (цифри, уривки з тексту, особистий досвід);

  • підстава (точка відліку, що дає обґрунтування всієї документації).

Наприклад, кожен учень має право ходити в школу без форми (твердження), оскільки він вдягає те, у чому йому зручно перебувати у школі цілий день (довід), і одяг виражає його внутрішнє «Я» (ще один довід). У законі про освіту немає статті, яка б зобов'язувала всіх учнів в Україні ходити в школу у формі (доказ). Дитина має право на самовираження (підстава).

5. ^ Критичне мислення — це мислення соціальне. Особлива думка перевіряється й удосконалюється, коли її розділяють з іншими. Коли ми дискутуємо, сперечаємося, обмінюємося думками з іншими людьми, ми уточнюємо й поглиблюємо свою власну позицію. Тому для формування в учнів навичок критичного мислення необхідно використовувати інтерактивні методи: парну й групову роботу, дискусії й дебати, проекти й письмові роботи.

Найкращим видом навчальної діяльності, в якій формуються на­вички критичного мислення, є письмова робота. У написанні про­цес мислення стає видимим. Той, хто пише, завжди активний. Він завжди висловлює на папері свої думки і знаходить аргументацію для їх підкріплення. Письмова робота містить у собі пошук розв'язання якоїсь проблеми й пропонує його читачам - Крім того, письмова робота носить соціальний характер, оскільки той, хто пише, завжди орієнтується на читача. Для дітей письмо — найважча робота, як і для нас, дорослих.

Всі п'ять складових цього визначення критичного мислення мо­жуть утілюватися в різних видах навчальної діяльності.

У своїй педагогічній практиці ми використовуємо критичне мис­лення й намагаємося розвивати його в наших учнях. Однак ми не вчимо їх саме технології, тобто не навчаємо техніки (стратегії) кри­тичного мислення. Як його здійснювати? Де застосовувати? Часто можна почути, як учитель говорить учню: «Думай!» Він відповідає: «Я думаю!», але проблема не розв'язується, тому що учень не знає, що означає «думати», а вчитель не може пояснити, що думати — це означає сформулювати питання щодо проблеми.

Інколи ми з жахом розуміємо, що в наше інформаційне століття діти не тільки не вміють міркувати, але вони вже не вміють читати, ставити запитання, відповідати на конкретно поставлені запитання.

В епоху нової технологічної революції, про яку говорить О. Тоффлер, з'являється складне суспільство, яке базується на найсучаснішій технології та швидко розвивається, так зване інформаційне суспільство.

Провідну роль у такому суспільстві грає освіта. Знання стає найдемократичнішим джерелом влади. Інформація —засобом інформаційного тиску. Новітні політичні технології, озброєння засобами інформатики, можуть упевнено формувати суспільну думку, маніпулювати суспіль­ною свідомістю. Господарювання інформаційних технологій здатне змінити все суспільне життя.

Отже, існує принаймні три причини, чому саме тепер необхідно розвивати критичне мислення.

Ми користуємося мовою, яка часто є маніпулятивною і шкідли­вою. Ми мислимо стереотипами, говоримо стереотипами, інколи не замислюємося над значенням слів, які використовуємо.

Всі ЗМІ контролюються або великими корпораціями або політи­кам, які маніпулюють нашими поглядами.

Інтернет, цей «середньовічний ярмарок не відфільтрованих по­слань», як його назвав Ч. Темпл, усе частіше стає для нас основним джерелом інформації.

Інформаційне суспільство — це суспільство, в якому інформа­ція множиться, ускладнюється, швидко змінюється і набуває якісно нових функцій, у якому інформаційний вплив часто має на меті ма­ніпулювання поглядами та діями людей, потребує від людини нових компетенцій.

Існують також і причини, чому необхідно розвивати навички критичного мислення, нам, українцям.

1. Ми створюємо громадянське суспільство, тобто громадські ор­ганізації, здатні розв'язувати проблеми, які не можуть (або не хочуть) розв'язати державні органи. Але громадська організація складається з громадян, особистостей, наділених громадянськими компетенціями, серед яких:

  • уміння отримувати та використовувати інформацію (розуміти пере­ваги та недоліки різних джерел, оцінювати достовірність та якість інформації, відрізняти факти від думок, визначати необ'єктивність інформації);

  • здатність до оцінки власної участі (визначати права та обов'язки людини в конкретній ситуації, визначати наслідки, до яких мо­жуть призвести власні вчинки та переконання, розглядати події та ситуації під кутом зору громадської, а не лише власної користі);

  • здатність до прийняття рішень (приймати рішення відносно колек­тивного управління та громадських проблем, обирати реалістичні альтернативи, оцінювати наслідки альтернативних рішень на основі визначеної мети та цінностей);

  • уміння висловлювати обґрунтовані судження (визначати та розроб­ляти критерії для висловлювання суджень про людей, ситуації, політику та рішення, розуміти, що інші можуть використовувати інші критерії в підході до проблеми);

  • навички спілкування (добирати аргументи, що підтримують власну точку зору, передавати точки зору в письмовій та усній формі офі­ційним особам, політичним лідерам, ЗМІ, публічно — на зібраннях, конференціях);

  • здатність співпрацювати з іншими людьми в організаціях для до­сягнення спільної мети (бути терпимим відносно інших точок зору, чітко викладати завдання та проблеми, що стоять перед групою);

  • уміння відстоювати інтереси (співпрацювати з державними устано­вами, щоб захищати власні інтереси та цінності, обирати доречну для конкретної ситуації стратегію, визначати та використовувати встановлені процедури розв'язання конфлікту в органах влади, визначати власні інтереси та мети в конкретній ситуації). Створити демократичне суспільство неможливо без створення демократичної особистості, найважливішою характеристикою якої є критичне мислення. Люди, що володіють критичним мисленням, мають наступні головні характеристики:

  • вони чесні самі із собою;

  • вони долають суми і ін.;

  • вони ставлять питання;

  • вони базують судження на доказах;

  • вони шукають зв'язок між предметами;

  • вони можуть відокремити Головне від риторики, коли дивляться телевізор, слухають радіо, читають газети, слухають виступи політиків;

• вони інтелектуально незалежні;

• ними неможливо маніпулювати.

  1. Відсутність демократичних традицій у нашому суспільстві. Тота­літарному режиму не погрібні мислячі громадяни. У нас ніколи не розвивали критичне мислення, а ті, хто мав його від природи і використовував, були під тиском цього режиму. Так звана «тра­диційна» педагогіка, точніше сказати, авторитарна, мала на меті виховувати слухняного громадянина, а не мислячого. Для нашого стереотипного мислення часто і сьогодні термін «критичне» озна­чає «критикувати» (тобто говорити про погане), а не мислити.

  2. Реформа школи, яка розпочалася у 1993 році й донині частково несправдовує себе, оскільки і сьогодні учні часто розглядаються як «умістилища пам'яті». Проте для розвинених країн основним завданням освіти є те, щоб після закінчення школи випускники стали повноправними людьми, готовими до усіх труднощів дорос­лого життя, здатними вижити й бути успішними.

Формула успіху, на перший погляд, проста:

  • вміти самостійно вчитися і працювати з джерелами інформації;

  • мати особисту точку зору і вміти її аргументувати;

  • вміти бачити проблеми;

  • вміти застосовувати свої знання для розв'язання життєвих проб­лем;

  • мати культуру спілкування, тобто працювати в команді та зна­ходити консенсус щодо різних переконань та думок.

Чи вчимо ми цього наших дітей? Реформуючи нашу систему осві­ти, ми повинні створити їм більше можливостей для вибору: змісту, способу, типу навчання тощо, переглянути і зробити менш насиче­ними програми, дати можливість визнання на уроці й у підручниках альтернативних думок і точок зору, тобто реально демократизувати процес навчання. Критична грамотність, як і демократія, визначає здатність діяти у спільноті як мисляча особистість.

Якщо замислитись, якими б ми хотіли бачити своїх учнів у до­рослому житті, то відповідь була б може такою:

• компетентними у своїй галузі;

  • і відкритими до інформації, що постійно змінюється;

  • готовими вчитися все життя;

  • готовими вчитися на помилках;

  • інтелектуально незалежними;

  • відповідальними;

  • критично мислячими.

Експерти з освіти у США зауважують: «Ядро шкільного навчання мусять формувати два предмети — як учитися і як мислити — і вони мають бути Компонентом усіх навчальних дисциплін» (Гордон Драйден, Джанетт Бос).


^ 1.2. ЯК ПЛАНУВАТИ УРОК ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ?

Ми пропонуємо матрицю планування уроку з допомогою запитань, яку надають у методичній системі «Розвиток критичного мислення у на­вчанні різних предметів» Джинні Стіл, Курт Мередіт, Чарльз Темпл (1998). На наш погляд, вона буде дуже корисною для викладачів, які працюють над упровадженням стратегій критичного мислення у навчальний про­цес. Ці запитання викладач повинен поставити собі й відповісти на них під час планування уроку.

Готуючись до уроку

Мотивація:

  • Чому цей урок є важливим?

  • Як він пов'язаний з тим, чого я вже навчав, і з тим, чого буду навчати?

  • Як тема уроку може бути пов'язана з особистим досвідом учнів та з їх інтересами?

  • Які можливості надає урок для критичного мислення?

  • Що учні зможуть зрозуміти, чого навчаться робити в майбутньому завдяки уроку?

  • Яку цінність має урок для викладача? для учня?

Завдання уроку:

  • Які конкретні знання, розуміння яких проблем будуть досягнуті учнями?

  • Які передбачено дії учнів з набутими знаннями чи новим розу­мінням проблем?

Передумови:

  • Що, учень вже має знати, що має вміти робити для того, щоб успішно засвоювати урок?

  • Чи здатен він використати ці процесі мислення і навчання, що включені в урок?

Оцінювання:

  • Яку методику оцінювання я буду використовувати?

  • Які буде знайдено докази того, що учні дійсно навчилися того, що я запланував?

Ресурси та використання часу:

  • Яким чином розподіляються ресурси та час, необхідні для процесу навчання?

  • Чи потрібні спеціальні тексти?

  • Скільки часу потребує кожна стратегія, що буде використовува­тися?

Групування:

• Як повинні бути згруповані учні для навчального процесу?

Під час уроку

Актуалізація:

  • Як сфокусувати думку учнів на темі уроку?

  • Як зацікавити учнів?

  • Як відновити у пам'яті попередні знання?

  • Яким чином можна підвести учнів до формулювання запитань та мети навчання, а також до оцінки власних попередніх знань?

Усвідомлення змісту:

  • Яким чином учні досліджуватимуть зміст уроку?

  • Як вони будуть відстежувати усвідомлення змісту?

  • Який матеріал їм слід надати?:

  • Як залучити їх до активного навчання?

Рефлексія:

  • Яким чином учні будуть обмірковувати нові знання, шукати відповіді на запитання, що залишилися?

  • Як учні можуть застосувати вивчене на уроці?

Закінчення:

  • Яких результатів необхідно досягти на уроці?

  • Наскільки розв'язання проблем є бажаним?

  • Наскільки це можливо зробити у зв'язку з темою?

• Чи є такі проблеми, які можуть залишитися нерозв'язаними, при­наймні зараз?

Після уроку

  • Яка діяльність учнів, що продовжує роботу, розпочату На уроці, може бути запланована на позаурочний час?

  • До якого подальшого навчання може вести цей урок?

  • Що повинні робити учні після закінчення уроку?

  • Які ще питання можна досліджувати?

Відомий фахівець Ч. Темпл дає вчителям важливі поради щодо того, як ставити запитання.

  • Після того, як поставили запитання, надавайте час на міркування (до 5-10 секунд).

  • Перед тим, як висловити свою думку перед усіма, відповідь об­говорюється в парі (метод «Поміркуйте — Об'єднайтеся в пари — Обговоріть»).

  • Ставте запитання, які розвивають, продовжують обговорення.: «Що б ви могли доповнити?»

• Обговорення має бути відкритим. Учитель не підтверджує і не спростовує

відповіді учнів. Наприклад: «Цікаво» або «Я про це досі не думала».

• Просіть узагальнити, підбити підсумок: «Хто може висловити точку зору по-іншому?»

• З'ясовуйте думку інших учнів: «Хто згоден з Максом? Хто ні?» «Хто згоден? Чому?»

• Заохочуйте учнів ставити запитання іншим: «Запитай Олега, може, він щось додасть до твоєї відповіді?»

• Виступайте «адвокатом диявола»: «Що б ви відчули, якщо...?» «Як би ви відреагували на...?»

• Метод проголошення (міркування вголос): «Як ви дійшли до такого висновку?»

• Якщо учень не хоче відповідати, працюйте далі.

• Попереджайте учнів про можливість різних відповідей: «На це запитання є кілька можливих відповідей».

• Змінюйте перспективу: «Як би ви поставились до своєї відповіді, якщо б ви були..?»

• Використовуйте уяву: «Що б відбулося, якби...?»

• Порівнюйте відповідь з відповіддю іншого: «У чому відповідь Насті схожа

з...?» «Чим відрізняється?»

• Переформулюйте відповідь: «Що трапилось би, якщо б ми змінили (ідея учня) на...?», «Що трапилося б, якщо б ми з'єднали ідею Насті з ідеєю Ярослава?»


^ 1.3. Структура уроку у технології формування критичного мислення


Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п'яти основних етапів.



Основні етапи уроку критичного мислення

1. Розминка

  • Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку;

  • головна функція — створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

Актуальність етапу

Теплий психологічний клімат сприяє:

  • кращому засвоєнню навчального матеріалу;

  • підвищенню авторитету вчителя;

  • психологічному розвантаженню учнів, які за день мають шість-сім різних уроків.

^ 2. Обґрунтування навчання
Етап передбачає:

  • постановку мети уроку;

  • розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

Актуальність етапу

Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо:

  • учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них;

  • чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

3. Актуалізація

• Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спро­вокуйте учнів пригадати те, що вони знають»;

• на цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється
рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку.

^ Актуальність етапу

  • Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися; і» знання, пов'язані з досвідом учня, краще та швидше запам'ято­вуються;

  • створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань;

  • підвищується роль учня на уроці.


^ 4. Усвідомлення змісту

• Учень знайомиться з новою інформацією;

• на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня;

• учень аналізує інформацію, визначає особисте її розуміння.

Актуальність етапу

Розвиток уміння:

  • працювати з інформацією;

  • працювати самостійно;

  • виділяти головне, суттєве;

  • формування компетентності учнів з предмета.

5. Рефлексія

  • Учень стає власником ідеї, інформації, знань;

  • можливість використання знань;

  • обмін знаннями з іншими учнями;

  • оцінка та самооцінка діяльності.

Актуальність етапу

  • Усвідомлення того, що було зроблено на уроці;

  • демонстрація знань та їх можливого застосування;

  • можливість замислитись над підвищенням якості роботи;

  • можливість диференціації домашнього завдання;

  • визначення необхідності корекції.



^ 1.4. Методи та форми роботи

«Розминка»

Може замінювати організаційні моменти класичного уроку, а також використовуватись як зв'язкова ланка між різними етапами уроку.

Стратегія «Розминка» може бути використана:

  • для знайомства учасників навчання один з одним;

  • для об'єднання тих, хто навчається разом;

  • для активізації емоційної, розумової діяльності, зосередження на конкретному навчальному предметі на початку кожного заняття;

  • для відпочинку, зміни виду діяльності протягом заняття.

Приклади розминок

Приклад № 1. Розминка «Закінчи речення одним словом»

Мета: активізація емоційної діяльності учнів на уроці.

  • Учитель на початку уроку критичного мислення пропонує учням закінчити одним словом речення: «Уміти мислити необхідно для того, щоб...» (Можливі варіанти відповідей учнів: працювати, жити, спілкуватись, вирішувати тощо.)

  • Учитель перед початком уроку пропонує учням заручитися підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього він пропонує закінчити. одним словом речення: «Я бажаю тобі...» (Можливі варіанти відповідей учнів: успіху, перемоги, наснаги, твор­чості тощо.)

Приклад № 2. Розминка « Чарівна скринька»

Мета: об'єднання учнів у групи, створення емоційного настрою учнів перед груповою роботою.

На дошці можна записати епіграфи до використання групової навчальної діяльності та девізи до роботи в групах:

«Один за всіх, усі — за одного!»

«Ми — одна команда!»

«Твій успіх іде на користь мені, а мій — на користь тобі, бо він у нас -— спільний!»

«Ми потонемо чи випливемо, але — разом»

«Нам не обійтися без тебе!»

«Ми всі вітаємо тебе з успіхом!»

Учням роздаються смужки кольорового паперу. Необхідно при­думати свій девіз, який би спонукав учасників навчального процесу до діяльності в групі, та записати його на смужці. Ці смужки скла­даються в «чарівну скриньку» — красиво оформлену коробку. Потім ця «скринька» передається від одного учня до іншого, кожен з яких витягає папірець і читає девіз. Створюється емоційний настрій на роботу в групах. У подальшому учні, які витягли смужки однакового кольору, об'єднуються в пари чи групи для роботи.

Розминку «Чарівна скринька» можна використовувати на будь-якому етапі уроку, де її призначення залежить від поставленої мети.

Приклад № 3. Розминка «Спочатку було слово»

Мета: активізація розумової діяльності учнів.

Учитель пропонує учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці. З літер цього слова учні повинні створити нові слова.

Приклад № 4. Розминка «Кросворд»

Учням пропонується колективно скласти простий кросворд тільки з горизонтально розташованих слів. По вертикалі вчитель пропонує слово, яке є темою уроку чи його ключовим словом. Учні об'єднуються в групи, кожна з яких пропонує слово, в якому була б літера «ключового» слова, супроводжуючи його своїм коментарем. Слова повинні відповідати предмету.

Есе

^ Есе це спосіб розповісти про світ через себе і про себе з допомогою світу.

А. Ельяшевис

Відповідно до «Короткого словника літературознавчих термінів», есе — різновид нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів, асоціацій.

Започаткував жанр «есе» французький письменник-гуманіст М. Леонтель, написавши в 1580 році твір, де виклав думки про суспільство та людину. У1697 році Ф. Бекон, а потім Д. Локк, Д. Аддісон, С Філдінг та інші звернулися до цього жанру.

Термін «есе» широко використовується на Заході, особливо в Англії, Франції, Польщі.

Єдиної моделі чи зразку есе не існує й існувати не буде: жанр постійно оновлюється та визначається індивідуальністю автора.

Есе як метод формування критичного мислення полягає у на­писанні тексту в довільному стилі.

Це дозволяє:

  1. глибше зануритись у проблему й власний внутрішній світ під час її розв'язання;

  2. розширювати й удосконалювати кругозір;

  3. розвивати спостережливість;

  4. Збагатити словниковий запас;

  5. удосконалювати усну і писемну мову;

  6. «почути» себе, проявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших людей;

Написання есе відбувається за таким алгоритмом:

  1. Збирання інформації за проблемою.

  2. Аналіз інформації.

  3. Виявлення власної точки зору.

  4. Викладення власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим. Може бути необмеженим у часі чи займати від 5 до 20 хвилин. Найчастіше на уроках критичного мислення есе використовується для підбиття підсумків уроку або як результат дискусії чи диспуту.

Есе можна використовувати не тільки на уроках з різних предме­тів, але і як домашнє завдання, а також на особистісно орієнтованих виховних годинах.

Критерії оцінювання есе

1) Есе високого рівня:

  • містить тезу чи проблемне питання,

  • містить їх доведення добре підібраними аргументами,

  • враховує контраргументи,

  • написано якісно, має вступ, основну частину та висновок,

  • написано грамотно.

2)це достатнього рівня:

  • містить тезу чи проблемне питання,

  • містить доведення аргументами,

  • не завжди враховує контраргументи,

  • написано якісно, має вступ, основну частину та висновок,

  • написано грамотно.

3) Есе середнього рівня:

  • містить тезу чи проблемне питання,

  • містить доведення аргументами,

  • має вступ, основну частину та висновок,

  • написано грамотно.


Асоціативний кущ, чи Семантична карта

Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. Цю страте­гію рекомендується використовувати на етапах актуалізації і рефлексії як під час групової роботі, так і індивідуально.

Для складання асоціативного куща слід дотримуватися таких правил:

  1. Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово чи фразу, виділити її певним чином.

  1. Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку.

3. Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевне­ність.

  1. Після заповнення «куща» вказати проблеми чи теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація.

  2. Записувати всі ідеї, які з'являються чи скільки дозволяє час.

Сенкан

^ Сенкан (п'ятиряддя) допомагає підсумувати інформацію, визна­чити головні ідеї, думки.

Сенкан — це білий вірш, в якому синтезована інформація в стис­лому вислові з п'яти рядків.

Алгоритм складання сенкану

  1. Один іменник — назва поняття.

  2. Два прикметники — описання поняття.

  3. Три дієслова — визначення дії.

  4. Фраза з чотирьох слів, яка виражає відношення до теми..

  1. Одне слово (синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок.

Схема сенкану

Тема (один іменник)

Опис (два прикметники)

Дія (три дієслова)

Відношення (фраза з чотирьох слів)

Перефразування змісту (одне слово)





Конспекти уроків


Урок № 1-2

  1   2   3   4   5



Схожі:

Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconРозвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури
Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки...
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconШкута Любов Миколаївна, вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії Інноваційні методи з розвитку критичного мислення на урок
Підвищення якості навчання учнів, формування у школярів прийомів і способів самоосвіти, самостійного здобуття знань – найважливіші...
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconВпровадження технології розвитку критичного мислення в практику роботи з молодшими школярами
Навряд чи є що – небудь більш важливе для знання, для спокійного життя і для успіху будь-якої справи, ніж уміння людини мислити
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconЩо таке ePals з 2010 року я працюю з моїми учнями в проектах навчальної мережі ePals
Навчання в 21 столітті вимагає критичного мислення, вміння використовувати технології, а також глобальної співпраці, і ми повинні...
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconКонспект уроку за творчістю
З практики використання мультимедійних технологій та прийомів розвитку критичного мислення
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconУрок з використанням технології критичного мислення
Любі діти, погляньте за вікно. Яка сьогодні пого­да? Яким словом можна вислови- ти настрій? А тепер посміхніться один одному, мені....
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconПідсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках
Только живой ум и может делать нас работниками жизни [11; 6]. Безумовно, вчений говорить про аналітичне мислення, яке робить з людини...
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconУзагальнення за темою «Африка» Мета
Мета: перевірити і закріпити знання учнів з вивченої теми; продовжити формування самостійного мислення; стимулювати розвиток творчих...
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconПовідомлення : Зараз пора року осінь, місяць жовтень. Народна прикмета цього місяця : Який жовтень такий березень. Інтерактивний метод «Вузлики»
Розвивати навички дослідницької роботи та навичок спостереження в природі, критичного мислення
Урок для формування навичок критичного мислення, структура уроку у технології формування критичного мислення iconУзагальнення за темою «Північна Америка» Мета
Мета: перевірити і закріпити знання учнів з вивченої теми; продовжити формування самостійного мислення; стимулювати розвиток творчих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов