«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» icon

«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання»



Назва«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання»
Дата конвертації20.06.2013
Розмір156.4 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>


В сучасних умовах про необхідність диференціації навчання говорять дуже часто. Будь-який педагог знає це слово. Словосполучення “індивідуалізація та диференціація навчання ” міцно увійшло до лексикону педагогів.

З одного боку, всі сьогодні розуміють, що діти різні, кожен з них – індивідуальність, і не можна вважати, що всі вони здатні засвоїти матеріал, поданий певним чином. В кожному класі є принаймні одна дитина, яка не усвідомлює пояснень не тому, що дурніша за інших, а просто тому, що її мислення має особливості, відмінні від особливостей інших учнів. Цій дитині слід пояснити по-іншому – і вона все зрозуміє. Але вчитель не завжди в змозі це врахувати – адже у нього великий клас та обмаль часу. І діти, які розуміють “ по– іншому ”, часто стають відстаючими – не через поганий рівень навченості, а через неможливість сприйняти матеріал у тому вигляді, в якому він подається.

Також не слід забувати довічну проблему педагогів: програма розрахована на “середнього учня ” . Поки вчитель пояснює, одні учні слухають, другі вже все зрозуміли, і їм нудно, а для третіх темп пояснення занадто високий, вони відстають від думки вчителя, “губляться” . В результаті пізнавальна активність як другої, так і третьої групи учнів (їх зазвичай називають обдарованими та слабкими) падає. В них формуються хибні уявлення про себе та своє навчання: одні вважають, що вчитися дуже легко, не слід докладати зусиль, а другі – що працювати не треба, бо все одно їм нічого не вдасться. Диференціація повинна була б вирішити цю проблему.


«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання».

Таку думку про необхідність диференційованого підходу до навчальної діяльності школярів не раз висловлював у своїх працях В.О. Сухомлинський.

Практична реалізація індивідуального підходу починається з вивчення готовності дитини до навчання. Як відомо, відмінності між підготовкою малюків, які приходять до школи, досить великі, зокрема в словниковому запасі, швидкості мислення, темпі письма, вмінні керувати своєю уявою, у працездатності. Вагомими чинниками успішності навчання і виховання є тип нервової системи, міцність здоров'я, вік учнів.

Диференційоване навчання - це одне з із способів досягнення всіма дітьми загальноосвітньої мети навчання з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Диференційоване навчання - це спеціально організована навчально-пізнавальна діяльність (суб'єктна педагогічна взаємодія), яка, враховуючи вікові, індивідуальні особливості суб'єктів учіння, їхній соціальний досвід і стартовий стан, спрямована на оптимальний фізичний, духовний та психічний розвиток учнів, засвоєння необхідної суми знань, практичних дій за різними навчальними планами і програмами.

У педагогічній науці і практиці розрізняють два види диференціації: внутрішню і зовнішню. Часто вживають інші терміни: внутрішня диференціація - рівнева диференціація; зовнішня диференціація - профільна диференціація . Рівнева - диференціація за здібностями та успішністю в навчанні, а профільна - за нахилами та інтересами .

При розгляданні внутрішньої диференцівції не слід забувати, що для успішного впровадження диференційованого навчання зовсім не обов'язково формально закріплювати поділ дітей на групи. Вчитель може просто “мати на увазі” такий поділ, не повідомляючи про нього дітям. Таким чином вдасться подолати морально-етичну проблему, пов'язану з комплексом неповноцінності, що розвивається в дітей, які потрапили до групи “слабких”, та почуттям зверхності, яке розвивається в “сильних”. Це особливо важливо в початковій школі, коли особистість учня ще не до кінця сформована, і подібні почуття можуть нанести йому психічну травму.


Успішне здійснення диференційованого навчання можливе за умов, коли вчитель:

- уміє передбачати труднощі, що можуть виникнути в дітей під час засвоєння матеріалу;

- враховує загальну готовність своїх підопічних до наступної діяльності, тобто рівень сформованих знань, здатність самостійно працювати, ставлення до роботи;

- використовує в системі диференційовані завдання індивідуального та групового характеру;

- проводить перспективний аналіз: для чого плануються завдання, чому їх треба використати на цьому етапі уроку, як продовжити роботу на наступних уроках .

Потрібно пам'ятати, що одноразове, епізодичне використання диференційованих завдань не дасть істотних змін у знаннях і розвитку дітей.

Для здійснення диференційованого навчання вчитель повинен:

- вивчити загальну готовність дітей до навчальної діяльності;

- передбачити труднощі, які можуть виникнути в дітей під час засвоєння нового матеріалу;

- застосовувати в системі уроків диференційовані індивідуальні та групові завдання;

- здійснювати перспективний аналіз: з якою метою плануються завдання, чому їх треба використовувати саме на цьому етапі уроку, як продовжувати роботу на наступних уроках.

Власний досвід роботи дозволяє зробити висновок, що епізодичне використання диференційованих завдань не дає істотних змін у знаннях і розвитку дітей. Диференційовані завдання мають бути постійною формою навчання. Враховуючи те, що рівень готовності учнів до навчальної діяльності різний, конструюються диференційовані завдання для школярів з різними навчальними

можливостями. Тому необхідно використовувати такі завдання, що поєднують навчальний процес усього класу з допомогою тим учням, які повільніше сприймають матеріал, і постійним удосконаленням умінь та навичок сильніших учнів.

Отже, основне призначення диференційованих завдань у тому, щоб, знаючи і враховуючи індивідуальні відмінності в навчальних можливостях школярів, забезпечити для кожного з них оптимальний характер пізнавальної діяльності у процесі навчальної роботи. Диференційована форма навчання застосовується для роботи з усіма учнями, але особлива увага приділяється тим дітям, які мають низький рівень навчальних досягнень. Для нихпотрібно добирати завдання, які спрямовані на активізацію процесу сприймання та осмислення нового матеріалу, вчасно надавати допомогу в ході його початкового закріплення, вчити найпростіших способів раціонального мислення. Використовуючи досвід С. П. Логачевської, види

диференційованих завдань можна звести до таких видів: диференціація за ступенем складності завдань та диференціація за ступенем самостійності учня .

1) Диференціація за ступенем складності - це добір різноманітних завдань, які можна класифікувати таким чином: завдання, що потребують різної глибини узагальнення і висновків; завдання, розраховані на різний рівень теоретичного обґрунтування роботи, що виконується; завдання репродуктивного і творчого характеру.

Диференціація за ступенем складності використовується не лише як засіб систематичного і послідовного розвитку мислення учнів. А й для формування позитивного ставлення до навчання, бо розв'язання посильної задачі стимулює до подальшої праці і підвищує самооцінку своїх можливостей. Для цього підбирають завдання з нарощуванням ступеня складності. Поступове ускладнення завдань дає учням можливість перейти на вищий рівень пізнавальної діяльності. Завдання пропонуються на картках чи на дошці. Легше завдання позначаю синім кольором, складніше - червоним. Діти самі обирають завдання, що вчить їх оцінювати свої можливості .

2) ^ Диференціація за ступенем самостійності - всім учням пропоную завдання однакової складності, але при цьому диференціюю міру допомоги різним групам школярів. Зокрема, кількість інформації про хід розв'язання допускається від найбільш повної до найстислішої.


Основна мета навчання - навчити кожного учня самостійно здобувати знання, формувати навички, самостійно виконувати практичні завдання. Відомо, що кожен учень засвоює знання в залежності від своїх розумових здібностей, пам'яті, темпераменту, практичних навичок .

Як зорієнтувати кожну тему, кожний вид навчальної праці або кожний етап уроку на кожну дитину? Відповідь на це запитання в сучасній педагогічній системі освіти дає диференціація. Як реалізувати диференціацію в умовах класно-урочного навчального процесу загальноосвітньої школи?

По-перше, слід вивчити навчальні можливості учнів і визначити типологічні групи учнів.

В початковій школі створити групи легко, оскільки вчитель початкової школи проводить зі своїми дітьми значно більше часу, ніж вчителі або класний керівник старших класів, а отже, краще знає особливості їх сприймання, мислення тощо.

За темпом оволодіння навчальним матеріалом учнів можна розділити на такі чотири групи:

1 група –учні з високим темпом навчання: досягають повного розуміння навчального матеріалу в процесі його первинного сприймання; для запам’ятовування їм достатньо, як правило, одного- двох відтворень; матеріал засвоюють у процесі їх пояснення ; для безпомилкового виконання завдань обов’язкового рівня їм достатньо виконання 1-3 вправ.

2 група - учні з середнім темпом навчання : засвоєння нових знань і умінь не викликає особливих утруднень ; способи виконання типових задач засвоюють після розгляду 2-3 зразків; безпомилково виконують завдання кількох тренувальних вправ.

3 група учнів – учні з низьким темпом навчання: при засвоєнні нового матеріалу зустрічаються з певними труднощами в багатьох випадках потребують додаткових роз’яснень.

4 група учнів – реально невстигаючі учні :мають суттєві прогалини в знаннях; навчити їх розв’язувати навіть прості типові задачі – складне педагогічне завдання.

По-друге, потрібно обрати форми і методи навчальної роботи, адекватні змісту матеріалу, етапу процесу навчання, дидактичній меті, а також диференціації.

Які ж форми диференціації навчання можна застосовувати в початковій школі?

Диференціація навчання передбачає застосування методів, організаційних форм, спрямованих як на підтягування відстаючих у навчанні, так і на поглиблення знань учнів, що вчаться з випередженням.

Маленькі школярі довірливі і допитливі. Вони люблять гратися в серйозні,розумні ігри. Але граємося ми не задля гри, а для того, щоб у всіх дітей пробудити вогник допитливості і цікавості. Але є одна загальна вада –це невміння самостійно працювати.

В умовах класно - урочної системи одночасно врахувати всі особливості дуже складно, тому набуває виключно важливого значення організація індивідуальних завдань.

  • По – перше, в таких завданнях є можливість попередити відставання учнів з низьким рівнем засвоєння нового матеріалу.

  • По – друге, підтримувати інтерес до навчання, стимулювати подальший розвиток і поглиблення знань і вмінь для учнів, які відрізняються високим рівнем навчання.

  • Для учнів з достатнім рівнем підготовленості мета індивідуальних завдань полягає в розширенні їх знань, збагаченні пізнавального досвіду.

  • Для дітей з низьким рівнем підготовленості мета індивідуалізації завдань – допомогти усунути прогалини в засвоєнні потрібних результатів навчання.



Відомо, що основою диференційованого підходу є організація самостійної праці. Наприклад , на уроках української мови використовую перфокарти під час засвоєння письма словникових слів.

Засвоєння словникових слів у 2 класі

Д . ктант , д . ван , за . ць, ч . рговий , д . тина

Р . диска , л . мон , в . ресень , вул. ця, ш . фер

Г . рой, м . даль , ц . буля

Коли учні навчаться самостійно виконувати практичні завдання, доцільно використовувати складніші форми диференціації за ступенем складності і зменшенням міри допомоги.

Тема: Основа слова 3 клас

1група. Вправа 201. Випишіть виділені слова. Позначте в них основу і закінчення.

2 груп. Складіть і запишіть ( на вибір) речення зі словами ліси,…

3 група . Позначте основу і закінчення у словах: ялини, ялинами, ялина,ялиною, на ялині.


На уроках математики у 2 класі я пропонувала учням більше творчих завданя і вправ для самостійної роботи з поступовим зменшенням міри допомоги. У 3 класі пропоную використовую різнорівневі завдання такого виду:

Високий рівень

1. 800+(300-200)

130+(470-260)

1кг+350г

2. У дівчинки була одна гривня. Вона купила за 40к. гумку й олівець за 50к. Скільки копійок у неї залишилось?


Достатній рівень Середній рівень

  1. 140-70 1. 1000-600

670+220 820+150

1кг-560г 1м-30см

2. У 5 пакетах 40 груш. 2. На 5 полицях

Скільки пакетів тре - 35 книг.

ба , щоб розкласти Скільки книг

49 кг груш? на 8 таких

полицях?

Найчастіше використовую перфокарти для закріплення і перевірки знань учнів. Вони забезпечують швидкий зворотній зв’язок «учень – вчитель» , допомагають результативніше здійснювати індивідуальний підхід під час навчання.

Під час виконання самостійної роботи на уроках математики у сильних учнів нерідко з'являється «резерв часу». Тому заздалегідь готую індивідуальні картки, які діти можуть самостійно брати з конверта, що завжди лежить на постійному місці. Завдання в цих картках мають бути поставлені чітко, лаконічно, щоб не доводилося виконувати великих записів, але треба було добре «поламати» голову .

На уроках математики, української та російської мови , « Я і природа» використовую диференційовані завдання парного та групового характеру .

Спочатку я використовувала роботу учнів в парах, як підготовчий етап до роботи в групах.

Для узагальнення і систематизації,

повторення вивченого використовую вправи:

«Навчаючи – вчуся»

Її застосування дає змогу учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам.

1.Готую картки з фактами, що стосуються теми уроку

2. Роздаю кожному

3.Декілька хвилин учні ознайомлюються з інформацією

4.Кожен учень ознайомлює із своєю інформацією товариша й одержує інформацію від нього.

«Кореспондент - респондент»( або «Мікрофон»)

Робота в парах на уроках читання

1.Спочатку один учень читає запропонований уривок тексту

2.Складає до нього запитання

3.Запитує товариша, слухає відповідь

4.Учні міняються ролями і працюють над іншим уривком .

Вправа «Очікування»

Свої очікування діти записують на листочках , прикріплюють на дерево на дошці і озвучують.

«Незакінчені речення»

Ця технологія дає змогу розвивати в учнів зв’язне мовлення, власні висловлювання, відпрацьовувати вміння говорити коротко, по суті і переконливо.

1.Учитель чітко називає тему

2.Формулює незакінчене речення

3.Пропонує учням закінчити його.

Після того,як діти навчилися працювати в парах, я стала використовувати на уроках читання, української мови, Я і Україна групову роботу.

Внутрішня диференціація навчання передбачає групову діяльність у навчальному процесі. Така діяльність дає змогу індивідуалізувати процес навчання, створити умови для спілкування. Взаємний контакт школярів у процесі виконання завдань сприяє встановленню колективних стосунків, формуванню почуття обов'язку та відповідальності за спільну працю. Під час роботи в групі учні мають можливість відразу з'ясовувати незрозумілі для себе питання, своєчасно виправляти помилки, допущені в процесі розв'язування вправ, вчитися вислуховувати думку свого товариша, відстоювати та обґрунтовувати правильність власних суджень, приймати рішення.

Групова діяльність приваблює учнів тим, що дає можливість:

  • Здобувати більше інформації;

  • Активніше працювати;

  • Бути впевненим у своїх знаннях;

  • Спілкуватися з товаришами , діставати від них допомогу;

  • Переконуватися у правильності своїх міркувань;

  • Почуватися комфортно, захищено.

Групову діяльність застосовую для вивчення й закріплення нового матеріалу

  • Створюю групи

  • Розподіляю обов’язки

  • Кожна група отримує завдання

  • Обговорює

  • Презентує

Учні вміють складати асоціативний кущ

На уроках читання проводимо цікаву вікторину "Писана тайстра".

  • Групам пропонується протягом 5 хв на окремих картках написати три запитання до твору

  • Потім згорнуті картки опускають у кошик

  • Перемішують

  • керівники груп по черзі дістають їх

  • зачитують запитання

  • групи готують спільну відповідь

  • оцінюють оригінальність запитань і повноту відповідей.



Стратегія « Джигсоу» дає можливість опрацювати великий текст.

  • Розділяю текст на частини

  • Кожна група читає свою частину, отримує до неї запитання

  • Знаходить відповіді

  • Доповідачі кожної групи виходять до дошки і дають відповіді на запитання.

На уроках природознавства учні виконують таку групову роботу:

  • Кожній групі роздаю конверти з написаним на крртках і розрізаним прислів’ям

  • Скласти прислів’я

  • Розповісти про тварину

  • Кожна група презентує відповідь

Домашня робота - особливий вид самостійної роботи, тому він особливо потребує створення всіх необхідних умов для успішного його виконання. Як би успішно не проводилися уроки, лише вони не можуть забезпечити формування навичок самостійної роботи. Ці навички формуються і при правильній організації роботи з виконання домашнього завдання, і при досконалому контролі за його виконанням. Частіше всього погано виконують домашні завдання учні, які або не володіють навичками навчальної праці, або не засвоїли програмовий матеріал, або з недоліком у розумовому розвитку: нестійка увага, інертність мислення, слабкі навички читання, низький рівень мовної культури, негативне ставлення до навчання.

Деякі учні невиконання домашніх завдань пояснюють тим, що недостатньо зрозуміли матеріал; не знали, як виконувати завдання; мали труднощі в розрахунках та інші.

Однією з причин такого стану є те , що самостійне домашнє завдання пропонується без урахування індивідуальних особливостей учнів.

Водночас індивідуальний підхід до учнів при виконанні ними домашнього завдання стає реально можливим, якщо при цьому одночасно ставляться диференційовані завдання. Наприклад, слабшим учням пропонується прочитати текст, а сильнішим, крім того, - придумати до нього два запитання; слабкішим - прочитати текст і підготуватися до його переказу, а сильнішим підготувати стислий переказ тощо.

1) час від часу деяким учням зовсім не даю домашнє завдання;

2) окремим дітям як заохочення пропоную самим визначити своє домашнє завдання;

3) широко використовую вибір домашнього завдання серед двох - трьох варіантів;

4) у змісті роботи для одних дітей зменшую обсяг, для інших - ускладнюю її творчими додатковими завданнями .

При диференційованому підході практикую такі методи перевірки:

1. Поєднання усної та письмової перевірки знань.

2. Перевірка знань учнів за комбінованими картками.

3. Перевірка знань за програмовими таблицями.

4. Письмові види перевірки знань.

Учні отримували диференційовані домашні завдання, зокрема такі:

  1. прочитати текст, знайти в ньому слова, що рідко зустрічаються в усному мовленні, пояснити їх значення;

  2. прочитати текст, переказати його зміст близько до тексту;

  3. прочитати текст, переказати його зміст таким чином, щоб він не змінився, але використовуючи інші слова;

  4. прочитати текст, виділити основну його думку. Чи погоджуєтесь ви з нею? Відповідь обґрунтуйте;

  5. прочитати текст, проаналізувати поведінку героїв. Як ви ставитеся до них? Чому? Чи хотілося б вам бути схожим на когось з них? Чому?

  6. прочитати текст, виділити його основну думку. Змінити зміст останнього абзацу так, щоб зміст тексту змінився. Чи погоджуєтесь ви з основною думкою тексту, що получилося?

  7. прочитати текст, виділити його основну думку. Змінити зміст останнього речення на протилежний. Що змінилося в тексті?

  8. прочитати текст, визначити його основну думку. Які ще тексти з такою самою або подібною думкою ви читали?

  9. прочитати текст та проілюструвати його;

  10. прочитати текст; підібрати з відомих або скласти самостійно вірш, яким можна проілюструвати його;

  11. прочитати текст. Підрахувати, які слова зустрічаються в ньому найчастіше. Чому?

  12. прочитати текст, виділити його основну думку. В першому (другому, останньому) абзаці всі поширені речення замінити непоширеними. Чи змінився зміст? Як?

  13. прочитати текст, переказати його від імені когось з героїв;

  14. прочитати текст. Чи сподобався він вам? Чому?

  15. прочитати текст. Придумати йому продовження;

  16. прочитати текст. Придумати таке продовження, яке б змінило основну думку тексту.

До диференційованого навчання можна віднести і проектну роботу.

Майже у кожної дитини є домашня тваринка, тому я і обрала тему « Мої домашні улюбленці»

Клас об’єднався у групи.

Є у нас :

  • Розумники й розумниці

  • Письменники і поети

  • Художники й артисти

На виставку діти принесли своїх улюбленців і дали поради по догляду за ними.

Прочитали вірші, оповідання та казки.

Результатом нашої роботи стала книга.


Суть диференційованого підходу не в тому, щоб полегшити зміст матеріалу, а в знаходженні постійного шляху, по якому учень повинен прийти до кінцевої мети, тобто до самостійного виконання завдання.



Схожі:

«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconТема. Атмосферний тиск. Вимірювання атмосферного тиску
Навчальна: дати поняття про атмосферний тиск та способи його вимірювання; залучення кожного учня до активної пізнавальної діяльності;...
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconСтратегія управління сільським навчальним закладом
Відповідальне завдання стоїть перед школою сьогодні: дати суспільству творчу адаптовану особистість. Тому адміністрація школи свою...
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconТема: нумерація трицифрових чисел
На уроці ви будете також кожен себе самостійно оцінювати -(для самооцінки на парті у кожного малюнок яблучка. Після кожного виду...
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconВчись бути дослідником історії курс за вибором
Будь-якому суспільству потрібні обдаровані люди, і завдання суспільства полягає в тому, щоб побачити та розвинути здібності кожного....
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconУрок читання на тему
«чоловіки» для схематичного зображення слів, дошки – мініатюри, в якій вони закладаються; таблиці Шульте для кожного учня; магнітний...
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconАлгоритм Розглянь малюнок. Вимов його назву. (Якщо виникають труднощі, звернись по допомогу до вчителя) Познач у клітинках приголосні (тверді й м’які) та голосні звуки. Визнач у схемі наголос. Поділи слово на склади. Алгоритм
Дітям пропонуються картки, в яких треба зробити схематичний звуковий аналіз слова за алгоритмами
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» icon7. Охарактеризуйте основні способи організації діяльності школяра на уроці. Проаналізуйте і порівняйте, визначте позитивне і негативне при цьому
Перша передбачає спільні дії учнів класу під керівництвом учителя; друга – самостійну роботу кожного учня окремо; групова учні працюють...
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconДовженко Катерина Володимирівна Тема урок
До кожного із вас завітало сонечко. Його ви знайдете в себе на партах. Візьміть у руки олівець і перетворіть це сонечко на якийсь...
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconМетодичні рекомендації до проведення «Правового рингу»
Без знання правових норм, законів неможливий розвиток людства в цілому. Саме така форма роботи, як змагання, закріпить основні знання...
«До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання» iconКлас: 4 Автор уроку: Заставська Ганна Володимирівна, вчитель початкових класів Освітня установа
Основи здоров’я І трудове навчання, образотворче мистецтво І музика предмети, якими учні захоплюються. З задоволенням виконують різні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов