Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” icon

Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни”



НазваВатутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни”
Дата конвертації23.06.2013
Розмір132.27 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>

Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1

Ватутінської міської ради Черкаської області


Виховний захід на тему:


Без калини- нема УКРАЇНИ”


підготувала

класний керівник 5-Б класу

Підчіс Тетяна Борисівна


2011 рік


Клас прикрашений вишитими рушниками. Поміж рушниками кетяги калини, малюнки із зображенням калини. На дошці написано «Червона калина — символ України».

Ведуча: Струмок серед гаю як стрічечка,

Червоніє калина мов свічечка.

Ведуча І. Червоніє калина, квітують поля.

Разом: Добридень тобі, Україно моя!

^ Ведуча ІІ. Добрий день вам, гості дорогії! Сьогодні ми розповімо вам про калину.

Ведуча І. Калина здавна була уособленням дівочої краси, кохання, вірності, свідком дівочих радощів і смутків. Дівчата довіряли їй свої найпотаємніші мрії.

^ Ведуча ІІ. Як видумаєте, чому дівчину і калину порівнюють?

Учень. Ось як про це розповідає народна легенда.

Напали на Україну турки і татари. Усе нищили на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали в полон. І ось одного разу хотіли забрати в полон першу красуню села Але дівчина почала тікати. І була б утекла, та на лихо зачепилася за дерево своїм червоним намистом. Намисто розірвалося, посипались на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню, і там вона загинула. А червоні намистинки зійшли, з них виросли прекрасні кущі з червоними ягідками. Назвали їх люди калиною. З того часу й росте на землі цей чудовий кущ.

Учениця. А я чула таку казку про кущ калини, і звідки така назва.

Давно колись в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали її Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї попідвіконню: їх вона переносила з лісу. Видно і рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне деревце чи стебельце не зів’яло. Всі люди в селі любили Калинку за її чуйне серце.Навесні Калинка, як завжди, пішла до лісу. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. «Дай,— думає Калинка,— посаджу щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонесень¬ке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка і водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає. Бачить —рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє, польові квіти привітно голівками кивають, пташки між віттям радісно щебечуть. Ну як ти не сядеш тут перепочити?Усміхнувся весело подорожній і сказав: «Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!».Тут увесь кущ стрепенувся, ніби од сну, гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк — і враз укрився білим-білим цвітом.Дивиться перехожий — що воно далі буде? Обсипався цвіт, замість нього ягоди червоні, як намистинки, виблискують. І дивно — в кожній ягідні заховано зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла і Калинка до свого улюбленця — і здивувалась. Звідки такі зернята? А кущ нахилився до неї і шепоче: «Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім’я. Калинко».Відтоді всі так і називають той кущ — калиною.

Ведуча І. Без калини не обходилися і при обрядах, особливо весільних.

Учениця. У кожній родині, де були дівчата на виданні, наношували як найбільше калинових пучків. Якщо під стріхою висіли калинові грона — це означало, що можна приходити зі сватами до оселі. Тому, починаючи з Пречистої (28 серпня), дівчата постійно ходили по калину на луги, в урочища. Віднайшовши перший куш калини, вони водили круг нього хоровод, ігри, співали любовні пісні, згадували імена своїх хлопців. З першої зламаної гілочки кожна брала по дві ягідки до рота, примовляючи: «Поможи, калинонько, бути в парі з миленьким». Потім зривати так само і з інших кущів. Нарвавши калини, збігалися в гурт, обмальовували одна одну ягодами, прикрашали коси і віночки гілочками ягід і з піснями верталися додому.

Учениця. Коли випікали весільний коровай, неодмінно прикрашали його вервечкою калини. Калиновим цвітом або ягодами вбирали гільце. Під час вбирання молодої дівчата-дружки співали пісню:



Ой у нас в селі нова новина:

Зацвіла у лузі калина,

Не так у лузі, як на селі,

А в молодої та Мотрі на столі.

Ведуча І.

Червоно калино, чом не процвітаєш,

Молода дівчина, чом стоїш думаєш?

Виконується пісня, хореографічна група виконує танець.

Ведуча ІІ. У деяких сім’ях з калини робили сопілку. Було таке повір’я, якщо зробити таку сопілку, неодмінно в сім’ї народиться син…Дитина підростала… Мати й бабуся розповідали їй про калинову сопілку.

Дівчина: В калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. Є прислів'я: "Милуйся калиною,коли цвіте, а дитиною - коли росте". Матері при народженні дітей саджати калину і вчили їх доглядати за нею.

Учень: Василь Скуратівський, автор книги "Берегиня" згадує; "Мама казала: "...посади, сину, калину, щоб гарний спомин був тобі та мені". А тепер дивлюся на кущ, що розрісся біля маминої хати. Неньки нема, але є калина - її мудрість, безсмертя".

Виконується пісня "Мамина коса".

Учениця. Давно жила в оселі одна бідна родина: батько, мати і син. Коли син підріс, то пішов по світу щастя-долі шукати. Йшов він і йшов, бачить — росте при дорозі кущ калини. Сів під ним відпочивати. А калина так ласкаво шепотить гілочками, наче хоче йому щось розповісти. Юнак вирізав з калини сопілку і заграв. Як же він здивувався, коли заговорила сопілка людським голосом

Ой помалу-малу, юначе, грай,»

Та не врази мого серденька вкрай,

Мене сестриця зі світу згубила,

В моє серденько гострий ніж устромила.



Коли юнак дійшов до села, він розповів людям про дивну пригоду. І вони повідали про страшну трагедію, що трапилась тут, де виросла калина. Бабина дочка, заздрячи красі і працелюбності дідової дочки, убила її і закопала в лісі. На місці, де пролилася кров бідної дівчини, виріс кущ калини. Навесні він зацвітав білим цвітом, улітку ховав подорожніх від спеки і дощу, а восени і взимку пломенів червоними кетягами.

Ведуча І. Калина — це і пам’ять про матір — найдорожчу в світі людину.

(Звучить пісня «Летіла зозуля з поля на долину…».)

Ведуча ІІ. Калина — це і символ про неньку —Україну, свою домівку.

(Звучить пісня «Калина»).

^ Ведуча ІІ. Калина — це і пам’ять про тих, хто не повернувся з боїв. Не повернувся юнак до рідного порога, разом з рідними сумує й калина:

Опустила кетяги калина,

Вся в зажурі, краще б не цвісти.

Хто її чекав, вже не прилине,

Вже йому до неї не прийти…

^ Ведуча ІІ. Калина — це пам'ять. Пам'ять про матір, найдорожчу людину в світі, про тих, хто не повернувся до рідного дому. За традицією на могилах загиблих садили калину.

Учениця За традицією на могилах загиблих садили калину. Проводжаючи людину в останню путь, труну обвивали цвітом або кетягами калини. Про це ми дізнаємось з літератури. Пам’ятаєте баладу Шевченка «Причинна»:

Прийшли попи з корогвами,

Задзвонили дзвони,

Поховали громадою, як слід по закону.

Посадили над козаком явір та ялину,

А в головах у дівчини червону калину.

Ця традиція збереглась ідо наших днів.

Учень. Здавна в Україні опоетизовували калину, оспівували її в піснях. У відомі козацькій баладі часів Хмельниччини «Розлилися круті бережки», калина символізує боротьбу за національну незалежність із шляхетською Польщею.



Гей, у лузі червона калина,

Гей-гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна,

Гей-гей, зажурилася.

А ми тую червону калину,

Гей-гей, підіймемо,

А ми ж свою славну Україну,



Гей-гей, розвеселимо…

^ Учень : Калина віддавна уособлює красу України, духовну міць її народу,

засвідчують любов до рідної землі.

Ведуча І. Калина оспівана в багатьох творах наших великих поетів: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.

Учениця. Є вірш "Калина" у Лесі Українки.

У лузі калина так рясно цвіте,



Під тою калиною мене мила жде.

Гнеться, гнеться калинонька,

Десь там моя дівчинонька.

Вона гнеться, погинає -

Десь там мене вспоминає".



Учень . Про калину написано багато віршів, пісень. Але найкраще її оспівав у

своїй творчості Т.Г.Шевченко.



Сонце гріє, а вітер віє

З поля на долину.

Над водою гне додолу

Червону калину.

На калині одиноко

Гніздечко гойдає,

А де дівся соловейко?

Не питай, не знаю.

Тече вода з-під явора

Яром на долину

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом них верболози

й лози зеленіють.

Зацвіла в долині

Червона калина

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо-любо стало,

Пташечка зраділа

і защебетала





^ Ведуча ІІ. Живе образ калини не тільки в піснях, казках, легендах, а й у прислів’ях та приказках. Хто знає такі прислів’я і приказки?


Учні



У лузі калина з квіточками,

неначе матуся з діточками.

Весною калина білим цвітом квітує,

а восени червоні ягідки дарує.

Запишалася калина, наче красная

дівчина. Який куш, така й калина, яка мати,

така й дитина.

Любуйся калиною, коли цвіте,

а дитиною, коли росте.

Без верби і калини нема України.



Ведуча І. Гарна і цілюща ця рослина шанована в народі. Та чомусь мало її росте біля наших хат. Ми забули давній народний звичай — садити калину біля кожної хати. І тому, хто не має її на своєму обійсті, кому вона всохла від байдужості або, ще гірше, ним викорчувана, не почути пісні солов’я, не помилуватися прекрасним цвітом і яскравим плодом.Тож нехай завжди ваше життя прикрашає калина, хай приносить вона у ваш дім лише радість і щастя!

^ Конкурс «Хто більше знає пісень про калину».

Представники кожної команди співають по черзі уривки з пісень.

Учениця .Легенда про калину.

Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські . Одного разу в

одному українському селі було весілля. На нього прийшло дуже багато

вродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на село

напали татари. Завойовники побачили цих красунь і почали їх ловити, щоб

продати в Цар-городі. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, почали тікати

на болота і там потопились.На тому місці, де загинули українські дівчата-зірки, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють з калиною.

ВедучаІІ. Про цей чарівний кущ складено безліч пісень, віршів і приказок.



^ 1-й учень.

Калину і до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали.


Як символ долі, щастя і краси,

І чистої дівочої коси.

2-й учень.

Її вплітали у вінок дівчата,

Садили кущ калини коло хати:

Очистить і повітря навесні

І знадобиться у зимові дні.


^ 3-й учень.

Бо чай з калини — ліки від застуди.

Шанують цю красуню пишну люди

І лагідно калинонькою звуть,

Цілющий чай і сік калини п'ют

Ведуча І. У поета Юрія Рибчинського та композитора Ігоря Поклада є гарна

пісня — «Три поради»: «не рубай тополю край дороги, може, та тополя —

твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина», «не

стріляй у птаха на світанні , може, то любов твоя остання...» І третя

порада:



Не ламай калину коло хати,

Бо вона заплаче, наче мати,

І впадуть на трави на шовкові

Серця сльози колискові.

Не ламай калину, не ламай калину,

Бо вона в житті єдина.

Не ламай калину, не ламай калину —

Краще їй онуків принеси.



Ведуча І. Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців, наприклад, клен, у росіян — берізка, а в нас — верба, тополя, калина.

^ Ведуча ІІ. Правду каже українське прислів'я: «Без верби, тополі і калини — нема України». З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах.

^ 1-а дівчина. Люди України з давніх-давен шанували цю рослину. Не було хати, біля якої б не пишалася червона калина. У народній медицині не було кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживали від кашлю.

^ 2-а дівчина. Тому так дбайливо охороняли і доглядали у народі калину. Наруга над нею вкривала людину ганьбою.

3-я дівчина. А можна я загадаю дітям загадку? Загадки.



1. Стоїть дід над водою з білою бородою, тільки сонечко пригріє, борода почервоніє.

2. У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду.

2. Серед лісу-лісу червоне плаття висить. (Калина).

7. Сидить когут над водою з червоного бородою. (Калина).



4-а дівчина. У прислів'ях і приказках калину використовують в основному як символ дівочої краси:



1. Пишна та красна, мов червона калина.

2. Щоки червоні, як кетяги калинові.

3. Гарна, як калина.

4. Стоїть у дворі дівонька, як над ставом червона калинонька.



5-а дівчина. А я знаю таку приказку: «Цвіте, як калина в лузі».

^ 6-а дівчина.. А я знаю таке прислів'я:«Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте».

Звучить пісня «На калині».

Учень : Дівчата цвітом калини прикрашали коси. Достиглі китиці розвішували попід стріхами, і вони червоніли, мов намисто.

Виконується народна пісня "Якби в лісі не цвіла калина".

Учениця :



Ой на горі калина,

Там дівчина ходила.

Калиноньку ламала,

На козака кидала.



Виконується танець "Ой на горі калина".

Ведуча І. В народі кажуть: "Червона калина - від 100 хвороб лікує".

Калина така цілюща тому, що. виросла з великої дівочої любові. А було

це так...

Учениця : Один парубок покохав вродливу дівчину Калину. Але батько не

дозволив її брати, а посватав синові багачку Ганну. На весілля прийшла і

Калина. Запросила коханого до танцю і непомітно завела його в сад, а

тоді - до річки. Тут і застала їх Ганна. .Калина вигукнула: "Нехай же не

буде і тобі життя з моїм коханим!" - і потягнула Ганну у воду...

Учень : Потонули обидві. Ганну поховали на цвинтарі, а Калину, як

.душогубку - на кручі. І виріс там кущ з гіркими червоними плодами.

Назвали його калиною. І стала калина символом дівочої краси і кохання.

Учениця :Зрубав хлопець калиноньку та зробив сопілку.

Її голос калиновий причарував дівку.

Бо ж не знайти ніжнішого, чистішого, бентежнішого звуку, ніж звук

калинової сопілки.

Виконується мелодія на сопілці.

Василь Скуратівський, автор книги "Берегиня" згадує; "Мама

казала: "...посади, сину, калину, щоб гарний спомин був тобі та мені".

А тепер дивлюся на кущ, що розрісся біля маминої хати. Неньки нема, але

є калина - її мудрість, безсмертя".

Виконується пісня "Мамина коса".

Учениця : Пішли дівоньки в долину

По червоную калину,

Калиноньку ламали,

Пісеньки співали.

Виконується пісня "Ой, я молода, калину ламала".

„Ой є в лісі калина”

Ведуча. Україно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличень. З чим

тебе порівняти? Чи з весняним ранком, чи з бездонним небом, чи з веселим

шумом червоної калини? Гарна калина в усі пори року. І весною, коли прикрашена квітами, і

восени та взимку, коли горять багряно її спілі ягоди. Червона калина – символ України. В нашому краї з давніх-давен шанують калину. Нема села, двору, де б не зацвітав навесні білим цвітом кущ калини.



Ой, дівчата-голубята, радьмося!

Та виходьмо на травицю. Граймося!

Та виходьмо на травицю

В добрий час.

Нема таких весняночок

як у нас!

Вітер віє, вітер віє,

а сонечко гріє.

Яка весна веселенька

Все ся зеленіє.

Яка весна веселенька,

Все ся розвиває.

Галузочка до галузки

Листя простягає.

Галузочка до галузки,

зацвіла калина.

Як зозулька закувала,

Світ розвеселила.



Колись давно з приходом весни, коли зацвіте перший кущ калини, дівчата

і хлопці вибирали з-поміж себе найвродливішу дівчину – калину. З гілками

і квітами калини ходили навколо і приспівували веснянки.



Ой у нас на селі новина:

Зацвіла у лузі червона калина.

Ой калино, калинонько, калинице,

Час тобі, калинонько, розвиться,

Ой калино, калино зелена,

Спусти гіллячко додолу

На зелену діброву,

Де соловейко гнізда в’є,

А сивая зозуленька кує.



Пісня-хоровод „Зацвіла в долині…”

Давня українська гра з гілочкою калини „Шукало” (Проводить „Калина”).

Всі стаєте в коло, присідаєте на коліна. В середині – Шукало. Передавати

так гілочку калини, щоб Шукало не бачив де гілочка, промовляйте:

Шукало, шукай,

де гілочка вгадай!

Учениця . А мені бабуся розказувала, що калина скоро приживається біля води і

навчила таку пісню. Хочете послухати?



Ой у полі край дороги,

де холодная вода.

Ти скажи, скажи, калино,

як попала ти сюда.



Учениця

А я знаю, що калинові ягоди гарно лікують багато хвороб: кашель, ангіну, запальні процеси шлунка і кишечника. А відвари з калинової кори застосовують для промивання ран.

Пісня „Ой є в лісі калина”.

Ведуча ІІ. Калина – це символ красивої української дівчини, символ дитини.

В народі є такі прислів’я:

- Красна, як калина.

- Червона, як калина.

- Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.



Дівчина. Україна, … мама, … калина…

Ці слова нероздільні. Любов до нашої калинової України починається з

колискової пісні, яку співала нам мати. А колисочки стояли на землі, були причеплені до стелі, стояли на ослоні. Робилися колиски для дівчат з калини, щоб дівчина була гарна, вродлива і співуча, як калина, а для хлопців з явора або дуба – щоб хлопці були дужі і гарні. На колисці були зарубки, коли родилась дитина, робили зарубки-метрики, що символізували поповнення роду. А що не колискова, то все згадка про калину. Ось самі послухайте:



Ой-ну люлі, люлі.

Налетіли гулі,

Та сіли на гулі,

Стали думать ще й гадать,

Чим дитину забавлять

А-а, калинонько,

Засни мала дитинонько.

Буде місяць колихати,

Через листя заглядати,

Тебе в щічку цілувати

А ти будеш міцно спати.

Ой повішу колисочку у полі, у полі.

Будуть дитя колисати

високі тополі.

Ой повішу колисочку та на калиноньку

Буде вітер колисати мою дитиноньку.

Прилетіла зозуленька, сіла на калину

Крилоньками фуркотіла, збудила дитину.

Бодай з тебе, зозуленько, сиве пір’я впало.

Збудила ми дитиноньку: ще би була спала.



Ведуча І. Біля колиски твориться найбільша тайна людського буття – переливання в душу дитини найкращих материнських почуттів. Це пісня материнської душі, ласки, неповторної ніжності. А тому переплетені тут радість і біль, тривога і надія, добро і любов. Тож нехай цвіте калина біля кожної оселі, нехай радує кожного і приносить всім щастя.

Учениця.

Рости, донько, Україно, молода калина.

Твоя ненька, веселенька, небесами лине.

І сестер вітає, виростай же, калинонько,

В материнськім гаї.

Цвіти рясно білим цвітом калино-дитино.

На відраду своїй неньці і своїй родині.

Рости донько-калинонько, бережи коріння.

Сіє зорі твоя мати, твоя Україна.

Говорила мати: „Не забудься сину,

Як збудуєш хату – посади калину.

Білий цвіт Калини – радість України,

А вогнисті грона – наша кров червона.

Червона калина – і краса, і врода

нашої країни, нашого народу.

Пам’ятаєш, сину, як сказала мати:

- Посади калину в себе біля хати.



Хай ізнов калина

Червоніє, достигає

всьому світу заявляє:

Я – країна – Україна,

на горі калина.




Схожі:

Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconВатутінська спеціалізована школа і-іііст.№1 Ватутінської міської ради Черкаської області Родинне свято на тему: „Від серця до серця ”
Мета: виховувати любов і повагу до старших членів родини; формувати почуття чуйності, доброти, милосердя;розвивати творчі здібності...
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconПрезентація предмету хореографія автор: вчитель хореографії
...
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconКонспект уроку з англійської мови з мультимедійним супроводом на тему
...
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconВишиванка символ Батьківщини
Ведуча: Народне прислів’я каже «Без верби і калини нема України». До цього прислів’я ми додаємо «Без вишивки, верби і калини нема...
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconМіністерство освіти І науки молоді та спорту України Сарська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області Дослідницько-пошуковий проект
Сарська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconКременчуцька загальноосвітня школа І –ііі ступеней №24 кременчуцької міської ради полтавської області виховний захід «раціональне харчування»
Обладнання: презентація, кошик з різ­ними предметами та продуктами; роздавальний матеріал (роздруковані картки), клубок ниток
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconУрок природознавства 1 клас
Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім. М. П. Бажана Уманської міської ради Черкаської області
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconМ. Ф. Ватутіна Ватутінської міської ради Черкаської області Розробка урок
Тема: Основи технології писанкарства. Орнаменти писанкарства. Символи в писанкарстві
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconМ. Ф. Ватутіна Ватутінської міської ради Черкаської області Розробка урок
Наочні посібники: Пасхальні яйця оздобленні різними техніками, плакати, альбоми із зображенням писанок, інструкційні картки
Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1 Ватутінської міської ради Черкаської області Виховний захід на тему: „Без калини- нема україни” iconМ. Ф. Ватутіна Ватутінської міської ради Черкаської області Розробка урок
Наочні посібники: Пасхальні яйця оздобленні різними техніками, плакати, альбоми із зображенням писанок, інструкційні картки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов