Сценарій до 8 Березня Мета
|
  Варварчук Інна Миколаївнаучитель початкових класів Житницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради в Черкаській області Сценарій до 8 Березня Мета:
Ведуча 1 Сьогоднішнє свято ми присвячуємо усім мамам,бабусям,жінкам і дівчатам! Ведуча 2 Весна-найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи,квітнуть дерева. Прийшла весна! Ведуча 1 -Люблю, весну, та хто її не любить Коли життя цвіте,як пишний сад, І мов у сні шепочуть листя-губи, І квіти шлють солодкий аромат. Ведуча 2 -Люблю, весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида від щастя соловей. І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Ведуча 1 -Люблю, коли блукає місяць в травах Хатини білить променем своїм І п'є тепло ночей ласкавих А на лугах пливе туманів дим. Ведуча 2 -Весна вдягла у зелень віти дуба, Уже курличуть в небі журавлі Люблю весну,та хто її не любить, На цій чудесній,радісній землі! Учениця На мамине свято земля оживає І сонечко в небі так ясно сіяє. І небо таке голубе! На мамине свято верба розквітає, І пролісок в лісі матусю вітає. ^ -Із святом жіночим вітаю я тата!!! Дівчинка -Це ж свято жіноче,а тато … Хлопчик -Дарма! Колись же потрібно його привітати, Бо іншого свята у тата немає! ^ Син Тату,хочу запитати Поясни, прошу мені. Є чомусь жіноче свято А для нас з тобою-ні! Є звичайно,для солдатів, Вояків,фронтовиків, А чому немає свята Просто для чоловіків? Тато Як немає?Свят багато, От новий,наприклад,рік. Навіть це жіноче свято Хто святкує?Чоловік! День народження,додай ще… ^ Але ж він є і в жінок, Скривдили мужчин!А за що? Тато Ну й тямущий в нас синок! Мама Хочеш свята?В чім розмова? Буде свято-день назви! Тільки вже обід святковий, Готуватимете ви! Ведуча 1 Перше слово,яке дитина промовляє-це мама. Мама вчила вас робити перші кроки,вимовляти перші слова… Учень Як вставали ми на ноги, Перший крок наш був до мами, Радість маєм чи тривогу, Серце мами завжди з нами! Учениця А зростуть,то скільки дум у неньки І тривог за кожне їхнє діло. Голова боліла від маленьких, Від дорослих серце заболіло. Учень Але що ті клопоти й тривоги, Бо хіба зі щастям їх зрівняти, Як дитя,зіп'явшися на ноги Перший крок ступає по кімнаті. Учениця Як почуєш ти уперше «мамо», Як до школи поведеш за руку, Як уже й одержиш телеграму: «Мамочко,вітаю вас з онуком…» Учень А як вивчимось з літами, Вдячні мамі за турботу, І поїдемо від мами, В інший край десь на роботу. Учениця Хай усі запам'ятають, І листи і телеграми Шлім туди,де їх чекають Виглядають наші мами. Ведуча 1 А чуєш,як в грудях у нас б'ється серденько? Бо серце нам дала також наша ненька. Я знаю,тим серцем ми маємо жити, І бога,і маму,і край свій любити. Гарна ти,матуся! Добра,люба,щира Ти мене ще змалку звичаю навчила. І щодня навчаєш,як любить родину, Мову нашу гарну,рідну Україну! Ведуча 2 Скільки в мами сонця,щирого тепла, Скільки в мами радості,щедрого добра. Всі ночі не спала-сон наш берегла, Ніжне своє серце і тепло дала. Як нам не любити,неньку дорогу? У душі матусі почуттів глибінь, А в очах матусі неба голубінь, У руках матусі праця без кінця А в устах матусі слово мудреця. Сценка»Від мами відмовився син»… Мама Сусідоньки мої,їду до сина. Єдина,кохана,добра дитина. Великий учений,у місті живе. Не може й дізнатись,як мати живе. От їду до нього і гостинці - везу Яблука,груші,смачні паляниці. Синочку мій любий,прийшла я до тебе… Син -Мамо,це ви?І що вам тут треба? У мене роботи багато-багато. Ну,добре,ми підемо зараз гуляти. (І треба ж їй було приїхати з дому. -Ще хтось побачить –от буде сорому). -Ви, мамо,на лавочці тут посидіть, А я зараз прийду,ви підождіть. Мама -Вже вечір настав,зірки засвітились, А мама всім каже:»Я, загубилась»… Не вірить старенька,що рідна дитина, Людяність й душу свою загубила, Залишив назавжди у місті чужому. У чому ж побачив син сором?У чому? ^ Шануйте матерів, Мені болить,коли матуся Що має дочок і синів, Живе одна ,мов та бабуся, На схилі посивілих днів. Працює вдень,не спить ночами І часто зрошує сльозами, Тверду подушку на зорі. Скотину порає в дворі, А вдень копає на городі. Уста шепочуть:»Світе мій, Як тяжко жить мені одній Одна-однісінька – та й годі!.. Цим віршем нагадать хотів : «Шануйте,друзі,матерів»! Учитель Наша мама найдорожча,найкраща і єдина. Мама ласкава,ніжна і добра. Вона завжди поруч:у хвилини страждання і горя,радості і смутку. І скільки б не було нам років 20,30 чи 50 нам завжди потрібна мама,її увага,її погляд. Учениця Дорога моя,добра матусю! Мила,рідненька,тебе я кохаю! Щиро до тебе сьогодні звернуся- Зі святом тебе привітаю! Хочу,щоб ти ніколи не хворіла, Веселою,гарною завжди була, Щоб щастя і радість твоє серце гріли І молодість вічна тебе берегла! Учень Мамо рідна!Матусю мила! Нехай завжди тобі всміхається доля, Несуть тільки радість з собою роки. Хай щастя й здоров'я не зрадять ніколи- Хай збудуться мрії,бажання й думки. Щоб проліском ніжним життя твоє квітло Весною буяла душі доброта, Любові,добра тобі,чистого неба І просто людського тепла. ^ Дорогі діти,пам'ятаймо,що маму - ні купити ,ні заслужити. Тож бережімо своїх матерів. Знайте,що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця,як сердечні хвилювання і переживання. ^ Просить матуся Миколу:
Ледар скрививсь і про школу Мамі нагадує знов: -В мене уроків багато, Сила задач і письма… З п'ятого поверху мати Йде до сарая сама. Дров узяла вона в'язку, Йде,спочива,що не крок: Робить синочкові ласку, Хай тільки вчиться синок. Вийшла,звалила додолу В'язку важкеньку сама. Зве на хвилинку Миколу – Дома Миколи … нема! Раз погукала і вдруге. Де він?...І стала на мить : «Певно, подався до друга, Вдвох щоб задачі робити». Зовсім не так! Бо Микола Вже верховодив у грі: Бив з хлопчаками футбола В третім,сусіднім дворі. А як стемніло - з'явився:
Сильно я,- каже стомився, Дуже задачі трудні. …Ранок.Іде він у школу Й жде випадкових «удач». Вчитель питає Миколу:
Встав брехунець,пробубнів:
Дрова для мами – носив… Діти,чекає Миколу дуже поганий кінець. Тож не робіть ви ніколи так,як оцей брехунець! Ведуча 1 Наше недобре слово,негідна поведінка - це глибока рана на ніжній материнській душі. Мама все вибачить,все переживе: і образи,проте рана на материнському серці гоїться дуже довго. Тож,шануймо,діти неньку, Буде нам життя гладеньке!!! ^ Учениця 1 Дівчину вродливу юнак покохав, Дорожче від неї у світі не мав. І клявся,божився,що любить її Над сонце,над місяць,над зорі ясні. ^ «Тебе я кохаю. За тебе умру… Віддам за кохання і неньку стару»! Учениця 2 Та мила його не боялась гріха: Була,як гадюка,зрадлива,лиха. Всміхнулась лукаво і каже йому: Учениця 1 «Не вірю козаче,коханню твоєму, Як справді кохаєш,як вірний єси, Мені серце неньки живе принеси»… Учениця 2 Юнак,мов стерявся: не їв і не спав Три дні і три ночі він десь пропадав. І стався опівночі лютий злочин: Мов кат,витяг серце у матері син. І знову до милої,з серцем в руках, Побіг і скажений гонив його жах. Ось-ось добігає,не чуючи ніг… Та раптом спіткнувся і впав на поріг. І серденько неньчине кров'ю стекло, І ніжно від жалю воно прорекло… Востаннє озвалось до сина в ту мить: Учениця 1 «Мій любий,синочку,ти впав…Чи тобі не болить? Учень Зі святом тебе я вітаю, Рідна моя нене! Щастя,радощів бажаю Й гордощів за мене. Сонячним ясним промінням Хочу я сьогодні стати, Щоб серденько твоє ніжне Теплом зігрівати. Не хворій рідненька, Не сивій,не плач… Якщо завинив – Ти мені пробач. ^ Син Розкажіть мені мамо про вишні, Їх було так багато в саду. Мати Були,сину,морози невтішні А вони кого хочеш зведуть. Син Розкажіть мені,мамо,про зорі Чи такими були і колись? ^ А той,сину,хто виріс у горі – Не часто на зорі дививсь. Син Розкажіть мені,мамо,про долю Чи людині підвладна вона? ^ Наша доля,мій синку,як море, Той пливе лиш,хто має човна. Син Розкажіть мені, мамо,про роки, Чи спливають помітно вони? ^ Роки,сину,помітні допоки Матерів пам'ятають сини… Учень або учениця Ненько,матусенько,рідна матуся Ти – найдорожча,найкраща за все! Я нічого в світі не боюся Коли поруч матінка іде. Навіть коли вийду вже зі школи – Це не за горами,підожди, Не залишу я тебе ніколи: «Буду разом я з тобою серцем назавжди»! ^ Рідна моя нене!Горлице моя! Вдячний за відвертість,за теплі слова, За добро та ласку у твоїх очах, За усмішку ясну на милих устах! За дитинства казку,колискових в'язку Й безтурботну юність золоту мою. За підтримку вчасну,пораду прекрасну, За твої молитви я тебе люблю… ^ Учениця Молитва за маму Є в мене найкраща у світі матуся, За неї до тебе,Пречиста,молюся. Молюся устами,молюся серденьком До тебе,Небесна Ісусова Ненька! Благаю у тебе дрібними сльозами Опіки та ласки для рідної мами. Пошли їй не скарби,а щастя і долю, Щоб дні їй минали без смутку і болю. Рятуй від недуги матусеньку милу, Даруй їй здоров'я,рукам надай силу… Малих пташеняток ,щоб вивела в люди, Щоб нами раділа,пишалась усюди, За це я складаю в молитві долоні До тебе,Цариця,на сонячнім троні. ^ Був син у неї. Був давно, колись. Носила на руках. Він до грудей туливсь. Був син,як всі. Бажала йому щастя… Лишилися листи,і то чомусь нечасті. Десь на горищі дотліва колиска У павутинні,в поросі,в імлі… Буває зрідка: надішле неблизька – Невістка у конверті кілька слів:
Нарешті при його зарплаті. Оце відпустка скоро, То знов на південь думаєм,до моря (конверт Бо треба ж цілий місяць десь подіти. І лист) То ж не сидіти вдома,у вікні… Заїдем,може,ми вже цього літа До тебе у село на кілька днів… Читає мати ті рядки убогі, Їй світяться сльозами ті рядки, Тече від хати в білий світ дорога, Пливе планета в простір і віки, І дзвонить тиша в хаті й на подвір'ї Ніхто й не прошепоче слова «МАМА», Та в серці веселішає відвіри: «Дадуть йому сусіди телеграму…» ^ Крізь дощі,крізь сніги і тумани Чи дороги туман обснує, Приїджайте до рідного дому, Розвесняйте в них душі свої. ^ Забувайте обов'язок,втому, Не марнуйте дрібницями дні, Приїджайте частіше додому, Повертайтесь в дитинство своє. ^ Там ростуть чорнобривці і м'ята Де пройшли ваші дні золоті, Лиш не можуть там вічними стати, Руки мамині – крила святі. ^ Щоб не мучила совість потому – Не приносьте батькам ви печаль, Бо для них ви – як сонячний промінь, То ж не гасніть у рідних очах! ^ 1.Бабусі кохані ми вам бажаєм, Многих літ дожити з нами, мов раю, Многих літ прожити, прикрості не знати, Від своїх онуків потіхи діждати. 2.Пробач мені, рідна, хороша За біль, що тобі завдавали Хай в косах не віє пороша, А квітами квітне весна. 3.Не сумуй так, миленька, Що піввіку прожито. Що на скроні лягла сивина, Ти для нас найдорожча у світі, Ти для нас, як те сонце, сія. (Пісня про бабусю) Інсценізація «Бабуся й онук». (Звучить голосно музика,онук витанцьовує з книжкою,старенька бабуся лежить ,потім повільно встає з палицею) Бабуся Сєня,трішки приглуши, Голова уже гудить. Онук Ой,лежиш собі й лежи, В тебе завжди щось болить. Скільки раз казать, я-Сем, Не понятно вам,чи що? Ви,бабулю,вже совсєм, Не цікавить вас ніщо. Зараз реп саме у моді, Відчуваєте прилив? Бабуся Ой,прошу,онучок,годі, Виключи вже цей мотив. Вже весна співа надворі, Чуєш пісню солов'їв? Онук Ви насправді,бабцю,хворі, Це давно старі пісні. В них ні кайфу,ні приколу, Можна і коньки отдать. Бабуся Ой,не чула я ніколи, Щоб коньки весною брать. Вже пирій шумить в городі, І осот,як біс, поліз. Онук Ой,бабан,ну досить,годі, А то ще добавиш сліз. Тяпка - це у пршлом вєкє, Соврємєнна жизнь бурлить, Зараз мисль о чєловєкє, Вже пора перекусить. Бабуся Ось картошечка тепленька, Солоненькі огірки… Їж,прополемо гарненько Й відпочинем залюбки. ^ Ой,наївсь,тепер поспати б, Я люблю відпочивати. Бабуся Та, щоб їсти,треба мати, Працювати й заробляти. Онук Йди вже,бабцю,на городик, Поспілкуйся з бур'янцем. Бабуся Спину ломить на погоду… ^ Це гімнастика лікує й збереже твоє лице. Бабуся Може й справді розімнуся, Хай онучок ще поспить, (Бере паличку) Боже ж мій,я не нагнуся Ой,болить,болить,болить… -Дорогі друзі! Ось і закінчується наше свято. З роси, з води — на добру сотню літ, Людського щастя, благ людських. Здоров’я шлем міцного, як граніт, Щоб теплих весен сонячні промені Будили в серці ніжні почуття. Як вода джерельна, будьте здорові, Хай сміються очі, не хмуряться брови, Хай живуть у серці почуття високі, Хай вам дарує доля Сто щасливих років. |
Схожі:
 | Сценарій святкування 8 Березня та конкурс Менует із кінофільму “Д’Артаньян і три мешкетери”танцюють студенти в костюмах мушкетерів з студентками в старовинних сукнях | | Сценарій свята до 8 Березня для старшого дошкільного віку «Весняні пригоди дівчинки Жені» Свято особливий стан душі. Свято в дитячому садку- це день, який відрізняється від інших особливим оформленням приміщення, нарядністю... |
| Сценарій позакласного заходу (з елементами корекційно розвивальних вправ) свято букваря мета Мета: засвоєння понять про букви І звуки, вироблення навичок виразного декламування, корекція та розвиток розумових здібностей, виховання... | | 21 березня 2013 р. 21 березня 2013 року відбулась VІІ всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасне українське студентство: проблеми та ціннісні орієнтації» Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених у Хмельницькому інституті Університету «Україна» |
| Свято весни від студентських сердець 7 березня 2013 року студенти спеціальності «Соціальна робота» «Соціальна робота» відвідали Хустський Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг Хустського рда).... | | Сценарій проведення військово-спортивного свята "Будь готовим до захисту Вітчизни" Мета і завдання свята Мета і завдання свята: Виховувати почуття патріотизму, людяності, любові до своєї Батьківщини засобами фізичного виховання |
| Мета: ознайомлення з культурними традиціями рідної країни та зарубіжжя Сценарій відкритого бінарного виховного заходу (англійська мова-українська література) | | Сценарій позакласного заходу для учнів 5-8класів Мета. Виховувати інтерес до занять фізичними вправами, привчати дітей до здорового способу життя |
| Сценарій свята Мета Мета. Ознайомити учнів з історією виникнення хліба, його шляхом до нашого столу. Поглиблювати знання дітей про звичаї українського... | | Сценарій свята «посвята в старшокласники». Мета: допомогти дітям усвідомити важливість І Мета: допомогти дітям усвідомити важливість і відповідальність бути старшокласником; розвивати артистизм, логічне мислення, зв’язне... |