Міністерство аграрної політики та продовольства україни icon

Міністерство аграрної політики та продовольства україни



НазваМіністерство аграрної політики та продовольства україни
Дата конвертації25.06.2013
Розмір133.31 Kb.
ТипСценарій
скачать >>>

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ


МОГИЛІВ - ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ





Обереги –перлини української духовності


Сценарій театралізованого свята





Автор : Войцехівська Ірина Станіславівна - викладач української мови

вищої категорії

Ільєва Олена Петрівна - викладач української мови І категорії


^ Тема: Обереги – перлини української духовності.


Мета: виховувати патріотичні почуття в студентів, повагу до державних та народних символів України, розвивати інтерес до вивчення народознавства, формувати національно свідому, активну особистість.


Обладнання: захід відбувається в світлиці, українські костюми.


Тиха музика, українські краєвиди на екрані.

Дія відбувається у світлиці.


Ведучий: Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади і білі халати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки, золотавий вечір.

^ Ведуча: Україна - це верболози і плакучі верби, що замріяно полощуть у тихих плесах довгі віти.

Ведучий: Україна - це край, що нагадує собою серце.

Ведуча: Доторкнімося ж ніжними і теплими руками до цього серця, до рідної матері, домівки, запашної хлібини на вишитому рушничкові, до душі українського народу - пісні, до кетягів червоної калини, до ніжної зелені верб і вони зігріють ваше серце.

Ведучий: Який сьогодні чудовий, сонячний день!

^ Ведуча: Так, день дійсно гарний, якраз для свята.

Ведучий: А якого?

Ведуча: "Обереги - перлини української духовності".

Ведучий: А ми ж до того ще й господарі на ньому.

Ведуча: Тож будемо запрошувати всіх на свято.

Ведучий: Добрий день вам.

Ведуча: Запрошуємо вас до нашої господи.


^ Пісня "Зелене жито"


Господиня 1: Добрий день, люди добрі! А ми вже на вас чекаю, а я вже вас виглядаю! Ходіть-но до нашої господи!

Господиня 2: Ой, як всі гарно вбрані? У вінках такі яскраві квіти і стрічки, що їж очам боляче! А у хлопців шаровари - червоні, голубі, а які пояси!

Господиня 1: А що це ще у вас?

Дівчина 1: Рушник вишиваний.

Дівчина 2: Хустка квітчаста.

Дівчина 3: Червоне намисто.

Господиня 2: А ви знаєте, що це незвичайні речі? Рушник, вінок, хустка - це українські обереги. А що ж таке обереги, хочете дізнатись? Обереги, це добрі охоронці нас і нашої оселі.

Дівчина 1: Берегиня, обереги - наші давні і добрі символи. Їх генетичне коріння сягає глибини століть. Маючи такі прекрасні символи, наш народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу.

Дівчина 2: Берегинею наші пращури називали богиню, що берегла їх від усякого лиха і дарувала добро. Згодою так називали в народі жінок, які берегли і підтримували домашнє вогнище, були покровою усьому родинному колу.

Дівчина 3: Немає кращого друга, як вірна подруга; господиня в дому -покрова всьому, але насамперед жінка - берегиня роду, турботлива і ласкава мати.

Дівчина 4: Недарма існує таке прислів'я : "Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка; нема ж роду ріднішого, як матіночка.

Дівчина 4: А я ще таке чула: "Одна мати вірна порада" Ми матір називаємо святою, адже усе її життя - це терпіння, безмежна самопожертва, прощення, любов. Тільки мати була, є і залишиться на завжди залишиться для нас живим спогадом отчого дому, рідної землі, символом Вітчизни, України.

Дівчина 3: Слово "мати" - вічне й неповторне як світ. Мама з Вітчизною схожі, ще й дуже. Гарна Вітчизна і мама, як ружа. Зріднені мама й Вітчизна навіки Ніжністю, вродою, серцем великим.

Дівчина 5: Берегиня - це житло, родинне вогнище. Так, батьківська оселя... Вона має вселюдську цінність, звідси ми пішли у широкий світ.

Дівчина 6:

Ти стоїш не багата й не пишна,

Виглядаючи з саду у луг.

Рясний цвіт обтрусили вже вишні

На солом'яний твій капелюх.

Ти була мені наче мати

Ти служила мені як могла,

Кожна кроквочка, кожна лата

Не жаліла для нас тепла.

Дівчина 2: А ви знаєте, що особливо дбали про оздоблення покуті - почесного красного кутка, розташованого у селянському житлі по діагоналі від печі. Гість, що переступав поріг української хати, знімав шапку і відразу кидав погляд на покуть. Саме тут знаходилася божниця - святе шановане всіма місце. На поличці - божнику стояли ікони. Їх обрамовували рушники. Підчас свят під ним запалювався каганець, і тоді покуть набирав особливо таємничого урочистого вигляду. На покуті - сходилися лави, там стояв і стіл з паляницею, накритою рушником.

Дівчина 1: Україна на весь світ пишається своїми вишиванками. А вишитий рушник - є символом української нації. На ньому вишита доля нашого славного народу, на ньому дивним візерунком переплелися людська радість і біль, щастя і горе.

Дівчина 5: Рушник. Оздоблений квітами, зірками, птахами ... Скільки він промовляє серцю кожного з нас! Від сивої давнини і до наших днів рушник є оберегом української оселі.

Дівчина 3: Не було жодної хати в Україні, де не палахкотіли б вишитими узорами рушниками. Недаремно склав наш народ такі прислів'я: «Хата без рушників, що родина без дітей". "Рушник на кілочку - хата у віночку".

Дівчина 2: Дійсно хата як і людина, уміє плакати й усміхатися, вона може бути горда і сумна, пихата і скромна. Все залежить від того, яка людина в ній живе. Як люди веселі, то й хата весела. А якщо хату покинули її господарі? Тоді вона горбиться, в'яне як рослина без поживних речовин, вологи й сонця. Людина, покидаючи свою хату, залишає в ній частину свого життя, частинку свого тепла.

І хто б що не говорив, Вітчизни без рідної хати не було і не може бути. Бо Батьківщина починається з рідного порога, а, отже, з батьківської домівки.


^ Пісня "Батьківська пісня"


Дівчина 6: Ой, погляньте у вікно, лелека прилетів.

Господиня : Авжеж прилетів! Для селянина був першим другом і порадником :тарі люди стверджували "Де лелека водиться, там щастя родиться".

Дівчина 1: Люди оберігали і захищали свого пернатого друга від усяких незгод. Їх приліт навесні - це перший сигнал: час сіяти, копати городи. Вважалося, що, коли хто в березні першим побачить лелеку і тричі присяде, то щасливо проживе рік.

Дівчина 6: Я перша побачила! (присідає).

Господиня 1: Дівчата, ви мене заговорили, а в мене в печі борщ вариться. До речі, центр житла, його душа - піч. Де тепло там і добро, і достаток і злагода. Печі прикрашали різноманітними візерунками, вкривали кахлями. Пічний вогонь був не лише годувальником.

Господиня 2: По його кольору і поведінці господарі визначали погоду, події, які їх чекали. Червоне полум'я - передбачало морозну погоду, білий вогонь, жар, який швидко згасав, дим, що стелився - провіщали відлигу, сніг. З самого початку і протягом віків піч знаходилася у колі чисельних обрядів


^ Пісня «Не ріж коси»

Обряд "Сватання"

Українська хата. На вікнах рушники.

(Стоїть піч, стіл, лави. За столом сидить Оксана.)

Оксана: Так хвилююся. Домовилися з Петром, що він старостів сьогодні зашле. (Стук у двері) Це, напевне, вони і є (Заходить Стецько).

Стецько: Добрий день. Оксано. Приймай гостей!

Оксана (сплеснувши рукам): Стецько! Чого тобі? Кажи швидше та йди звідси, бо ніколи мені — гостей чекаю!

^ Стецько: Яких таких гостей?

Оксана: А тобі яке діло?

Стецько: Велике. Ти ж дружина моя майбутня, я мушу все знати.

Оксана: Ти що, Стецько, з глузду з'їхав? Що ти таке говориш? Та я краще олії з мухами нап'юся, ніж заміж за тебе піду!

Стецько: Не підеш значить? Оксана. Не піду!

Стецько: Чи ти дурна, чи з воза впала? У мене ж і воли, і свині і корови. Та й сам я хлопець хоч куди козак — глянь, яке пузо, аж шляпа яка... Оксана сміється. Заходять батьки Оксани, Василь та Марія.).

^ Марія: Що тут трапилося, доню?

Василь (до Стецька): А ти, прихвосню, що тут робиш?

Стецько: Женитися прийшов. Батько сказав: «Досить, бовдуре, на моїй шиї висіти — одружуйся та чіпляйся на жінчину».

^ Василь: Так ти, значить, свататися прийшов?

Стецько: Згадали.

Марія: А старости ж твої де?

Стецько: Я їм самогону дав, то вони сидять десь під сіном.

^ Василь: Нічого, ми й без старостів обійдемося. (До Оксани) Неси, донько, те, що йому положено.

Оксана (до Стецька): Ти тільки очі закрий, Виносить йому гарбуза, накритого рушником).

Стецько: А це дуже приємно? Оксана. Відкрий очі — побачиш.

Стецько: Ой, який чудовий! Стільки каші можна зварити! виходить).

^ Марія: Я кий же він дурний, і як земля таких носить ?

Оксана: Ой, мамо, я так хвилююся! І чому Петра так довго немає?

(Чути потрійний стук у двері).

^ Марія: Василю, Василю, либонь старости йдуть.

Василь: І сам чую й бачу. Оксано, швидше до печі! Та старанно колупай! (Знову потрійний стук).

Василь: Господи милосердний! Дай моїй донечці доброго чоловіка, за її добрість поділи їй щастя! Втретє потрійний стук).

Василь (перехрестившись): Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи. (Заходять 2 старостів з хлібом і пляшкою, наречений).

^ Василь: Що ви за люди й відкіля?

1-й староста: Перш дозвольте нам поклонитися, слово добре сказати та хліб від нас прийнять.

Василь: Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо. А з якого царства ви, якого государства?

2-й староста: Ми є люди німецькії, а йдемо в землі турецькії. Ми собі ловці, удалі молодці. Раз пішли на полювання, та й зустріли на вороному коні оцього князя. (Петро кланяється). І каже нам князь: «Бачив я отут куницю, трохи не красну дівицю. Поможіть, піймайте, десять городів вам дам і скирту хліба».

^ 1-й староста: А вам, ловцям-молодцям тільки цього і треба. Сьогодні рано встали та зразу й на слід напали. Пішов наш звір у ваш двір, і з двору — до хати, тепер бажаємо його спіймати. Певно, наша куниця — у вас у хаті красна дівиця. Нашому слову кінець, а ви зробіть нашому ділу вінець. Віддайте нашому князю вашу красну дівицю

Василь: Бачите, ловці -молодці, що ви наробили? Мене з жінкою смутили, дочку пристидили, що скоро піч зовсім повалить. Дочко! Годі лишень піч колупати, чи немає чим цих ловців-молодців пов'язати? (Оксана стоїть, колупа).

Марія: Чи чуєш, Оксано, що батько каже? Іди ж, іди та давай, чим людей пов'язати. Чи може нічого не придбала, та з сорому піч колупаєш?

(Оксана заносить на тарілці рушники і кладе їх хрест-навхрест на хліб, перехрестилась перед поцілувала. Потім батькові тричі поклонилася, матері руку старшому старості, далі іншому).

^ Марія: А тепер, доню, і нареченому хустку пов'яжи. Та слухай його та шануй!

(Оксана в'яже хустку руку Петрові).

Василь: Гляди ж, зятю! Жінку свою бий і уранці, і ввечері, і встаючи і лягаючи, за діло і без діла. Не справній їй ні плаття, ні одежі, дома не сиди, таскайся по шинкам та чужим жінкам. То з жінкою та діточками якраз підете старці.

Марія: А ти, дочко, мужичку не спускай і ні в чому його не поважай. Коли дурний буде, то поїде у поле до хліба, а ти йди в шинок, пропивай останній шматок, пий, гуляй, а він хай голодує. Та і в печі ніколи не хлопочи — нехай павутинням застелиться піч, от вам і уся річ. Ви вже не маленькі, самі розум маєте і як вам жити, знаєте.

^ 2-й староста: За таку науку строгу, поклоніться батькам в ноги. (Молоді кланяються, потім вони сідають.

1 -й староста: Що ви хотіли — те ми зробили.

Староста :А за ції речі, дайте нам горілки.

^ Батьки (разом): Просимо милості на хліб, на сіль і на сватання. Старости і батько сідають до столу, а мати порається — страви подає, Заходять дівчата, співають:

А ти, душенька, наша Оксаночко,

Обмітайте двері,

Застилайте столи,

Кладіте ложечки,

Срібнії блюдечка,

Золотії мисочки,

От ідуть дружечки.

^ 1-а дівчина: Дай Боже вам вечір добрий!

2-а дівчина: Ще завидна запросила Оксана нас на сватання.

Марія: Сідайте, дружечки, мої голубочки.

3-а дівчина: Не пристало нам сідати, тільки треба танцювати!

^ 4-а дівчина:

Та ти душечко, наша Оксаночко.

Ломліте роженьку.

Стеліть доріженьку,

Щоб м'яко ступати

Надвір танцювати!

^ Всі дівчата: З скрипками, з цимбалами, з хорошими боярами!

( Звучить музика, дівчата починають танцювати і виходять).

5-а дівчина (до молодих): А ви не баріться, поки ще можна з нами потанцювати!

^ 1-й староста: Ну що ж. Оксано, ріж хлібину в знак згоди. Оксана розрізає навпіл хлібину).

2-й староста: Діло зроблено. Ідіть, молоді, та гуляйте, бо вже недовго вам залишилося. А ми тут ще дещо з батьками обговоримо. (Молоді виходять).

^ 1-й староста: Завтра запрошують вас свати на оглядини. Чекатимуть вранці, з ними тоді і день весілля призначите.

5-й староста: Спасибі вам за частування та слова добрі. Час і додому збиратися. Василь. Вам спасибі, люди добрі.

^ 1-й староста: Нам Бог допоміг і вам хай помагає. (Всі виходять).

Дівчина 4: Цікаво, чи знаєте ви, якими стравами багата національна українська кухня?

Дівчина 1: Знаємо. В одній із книг я прочитала, що крім українців, жоден з народів не мав звичаю пекти пироги. В українців пиріг - це символ бога Місяця.

Дівчина 3: Мені розповідала бабуся, що обрядовими стравами також були куліш та млинці, пампушки і галушки.

Дівчина 1: Каша була символом продовження роду - це обрядова страва на родинах, хрестинах.

Дівчина 5: А який же український стіл без борщу з капустою, як говориться в прислів'ї: "Борщ та капуста, в хаті непусто".

Дівчина 2: До того ж добрячий кусень сала, цибулі, часнику.

Дівчина 1: Ще - вареники, бо для українця - це завжди свято для шлунка і душі.

Дівчина 1: Ось наварила вам з картоплею, капустою, квасолею, грибами, вишнею та калиною: голубці, деруни, капусняк, кисіль, куліш.

Дівчина 4: Ну що, ж, Господиня, які ми знавці - хороші?

Дівчина 3: Так. Але хто скаже мені, яка страва найпочесніша на столі не лише в Україні, але й по всьому світу?

Дівчина 1: Звичайно, хліб. Він оспіваний у віршах та легендах, приказках та прислів'ях, адже нема нічого найсмачнішого і найсвятішого за нього, щоранку в молитві наші предки вимовляли: "Хліб наш насущний дай нам, господи".

Дівчина 5: Хліб шанували та берегли і в багатих, і в бідних сім'ях. У побуті снувало чимало "Хлібних правил". Так, коли заходило сонце, намагалися не починати нової хлібини. Через кусень, який валявся на дорозі, ніколи не переступали - його піднімали і клали на видноті.

Дівчина 6: Крихти зі столу ніколи не змахували у сміття. Бабуся повчала, хто гризтиме чорну цілушку добре плаватиме, не лякатиметься грози.

Дівчина 1: Хліб символізував міцну родину, добробут, і гостинність, Адже, подати подорожньому кусень хліба і кварту води - вважалося за обов'язок людини.

Дівчина 3 : Я чула прислів'я: "Крапля води дорожча за алмаз".

Дівчина 5: А мені на думку спадають такі слова: Д. Луценка "Криниця"

Біля гаю, де вогонь калин

Гронами налитими багриться,

В килимі смарагдових долин,

Як сльоза, прозориться криниця

А в криниці голуба вода

Світиться глибинними вогнями

П'єш - і в серце сила молода

На добро вливається піснями.


^ Пісня "Річка"


Дівчина 3: "Нема України без верби і калини", - кажуть у народі.

Та можна ще додати, що нема української землі і без осокорів та яворів, дубів та смерек, буків та каштанів.

Дівчина 1: Здавна верба на Україні вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого посту називався вербним. На вербному тижні освячували у церквах вербові гілочки. Повернувшись додому, цими лозинками били членів години, промовляючи: "Не я б'ю, а верба б'є, за тиждень - Великдень, недалечко червоне яєчко; будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!". Дерево, в якому буяли весняні соки, повинно було передати, людині силу, здоров'я, вроду. Освячену вербу тримали на покуті за зразами.

Дівчина 2: А який же кущ наймиліший для серця українця? - народ на це відповів би так: "Нема цвітку на всім світку, як на тій калинці". По всій українській землі ростуть калинові кущі. Саджали їх біля колодязів, щоб вода чула здоровою і смачною. На початку зими червоні грона гордої калини звеселяли серця селян, заповнювали їхні душі спокійним чеканням світлих змін.

^ Пісня "Одна калина"


Дівчина 5: Приходить весна, пробуджується земля і вибухає барвами. Неможливо навіть перерахувати всі трави і квіти, що чарівними килимами вкривають землю.

Дівчина 4: Дівчата, погляньте, сьогодні до нас прийшла Ганнуся.

Дівчина 3: А чи приймемо ми її у своє товариство?

^ Всі: Приймемо.

Дівчина 1: Тож давайте її подаруємо вінок.

Дівчина 5: Ось тобі віночок з 12 квітів, а кожна квітка - то оберіг. Барвінок - то символ щастя, цвіт вишні і яблуні - то материнська любов, а калина - дівоча врода і символ нашої України.

Дівчина 6: Ружа, мальва та півонія - оберігають від серцевих хвороб.

Дівчина 1: Ромашка приносить доброту і ніжність, хмель і деревій - дають розум і довголіття.

Дівчина 3: А ще ми подаруємо тобі стрічку. Ось тобі сестричко коричнева - вона, як земля - годувальниця наша. Тож ти будь багата, як земля

Дівчина 1: А жовта - символ сонця, достатку, бо без нього життя неможливе.

Дівчина 5: Я дарую тобі блакитну, бо вона є символом чистоти і добра.

Дівчина 6: Зелені стрічки - це життя на землі, щоб жила довго і щасливо. А червоні і рожеві стрічки - то любов та достаток. Хай вони будуть завжди з тобою.

^ Пісня "Черемхи"

Дівчина 1: А Вам, тітко Дарино і Марино, ми теж приготували гостинець.

Дівчина 2:

Квітчаста хустка!

На ній - і гроно, і пелюстки,

І небо, і райдуги на ній.

Мов берегиня вроди, хустка

Здавен у нашій стороні.

То — нареченим на щастя,

То на добро матерям.

Вічний дарунок - хустина квітчаста,

Знана стежкам і вітрам.

Дівчина 3: Дівчата, давайте затанцюємо гарний танець.

(Український танець).

Ведучий: Закінчується наше свято. Але не закінчується разом з ним наше вивчення народної культури та її чудових скарбниць. Хай біда і горе обходять ваш дім. Зичимо всім доброго здоров'я, щастя і благополуччя.

Ведуча:

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе чудуватися повік.


Пісня "Дай Бог"




Схожі:

Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство аграрної політики та продовольства України Тлумацький коледж Львівського нау проект на тему
У кожній державі світу стан здоров’я громадян – це один з основних показників її цивілізованості
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни тлумацький коледж львівського нау метод проектів, як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів
Підготувала: Викладач вищої категорії Тлумацького коледжу Львівського нау гуцуляк М. М
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни могилів – подільський технолого – економічний коледж вінницького національного аграрного університету номінація: Досвід організації виховної роботи в навчальному закладі
Автор: Кордонська Альона Василівна – викладач української мови та літератури І категорії
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни
У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здатні. Успіх у навчанні – єдине джерело...
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж вінницького національного аграрного університету літературний портрет до 105- річчя з дня народження І. П. Багряного
...
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни
Україні та його наслідки для українського народу, розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, використовувати різні документи,...
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж вінницького національного аграрного університету роман івана багряного «тигролови» – втілення думки про те,
Тема: «Роман Івана Багряного «Тигролови» – втілення думки про те, що в будь-яких обставинах кожний найперше має бути Людиною»
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство аграрної політики України Навчально-методичний центр Тлумацький сільськогосподарський технікум Використання методу проектів при представленні теми «Яблука»
Щоб зробити практичне заняття по методиці проектів можна скористатися прикладом проектної роботи на тему «Яблука»
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconДержавне підприємство „агентство з ідентифікації І реєстрації тварин
Відповідний наказ Міністерства аграрної політики України від 31 грудня 2004 року №496 «Про запровадження ідентифікації і реєстрації...
Міністерство аграрної політики та продовольства україни iconМіністерство агарної політики І продовольства України Тлумацький коледж Львівського нау день працівника освіти «Для тебе, вчителю, І любов, І щастя, І повага. Для тебе, вчителю, від Бога нагорода»
У кожної людини, хоч би ким вона не була, є вчитель. І в того вчителя так само є вчитель. Великі вчені й визначні мислителі, перш...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов