Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури icon

Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури



НазваРозвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури
Дата конвертації27.06.2013
Розмір110.26 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>



Розвиток критичного мислення учнів

на уроках української мови та літератури.


. Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань , які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями ,а й формування компетентної особистості здатної до адекватної оцінки оточуючих подій , спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання , а головне – не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства .

Актуальність розкриття програми “Читання та письмо для розвитку критичного мислення “ полягає в завданні педагога – змінити практику своєї роботи , щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них активного мислення , адже в ідеалі ми прагнемо , щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал , а запитували , досліджували , творили , вирішували , інтерпретували та дебатували за змістом.Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні . Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення , оскільки вона підтримує діалог, спільну мету і взаємне вивчення ціностей.

Література , впливаючи на формування і розвиток особистості , розкриває бачення світу і допомагає зрозуміти свою позицію відносно почутого чи побаченого.

У рамках уроків із української літератури , побудованих на засадах критичного мислення ,вирішується завдання сучасного підходу до навчання та виховання учнів .Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло , вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення . Виникає необхідність у вихованні у школярів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу , мати особисту позицію. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності , які дають їм матеріал для роздумів , можливість виявити ініціативу та самостійність , потребують розумового напруження , винахідливості та творчості . Протягом уроків літератури відшукуються здібності у дітей , розвиваються найменші прояви їхнього таланту .

В межах уроку є багато можливостей не просто надати учням можливість освоїти нові горизонти предмету , а й вступити з отриманою інформацією в безпосередній контакт , вільно демонструвати свої ідеї та оперувати отриманими знаннями в подальшому житті . Бути переконливими та впевненими в дискусії на будь-яку тему , мати власну оцінку на будь-яку подію, підкріплену реальними аргументами , формувати не лише читацьку активність, а й світоглядне переконання .


1


Під критичним мисленням слід розуміти процесс розгляду ідей з багатьох точок зору , відповідно до їх змістових зв’язків , порівняння їх з іншими ідеями.

Критичне мислення піднімає людину до рівня Людини , якою не можна маніпулювати , яка не боїться мислити , оцінювати , порівнювати .Тому розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині , а й є незаперечною умовою суспільного прогрессу.

У будь- якій справі запорука успіху – правильна початкова організація .

Певною мірою це відноситься і до навчального процесу. Як його побудувати , з чого почати , які використовувати методи і прийоми – над цими питаннями думали педагоги не одного покоління. Методика критичного мислення може допомогти педагогам у вирішенні цих питань. Вона дозволяє на уроках постійно включати в роботу учнів , навчає їх думати . Школярі на уроках сперечаються , наводять цікаві приклади , розповідають про прочитане , роблять висновки , тобто , виявляють високу активність . Завдання вчителя насичувати бесіду новим матеріалом , пропонувати учням навідні запитання і підвести їх до самостійного формування висновків .

Викладене вчителем не завжди переходить у знання учня . Але те , до чого підійшов самостійно – його на все життя . Методика критичного мислення , на мій погляд , ефективна ще й тому що дозволяє здійснювати контакт учитель – учень .

Критичне мислення – це уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору , уміння піддавати ідею м’якого скепсису , об’єднання активного й інтерактивного процесу , перевірка окремих ідей на можливість їх використання , моделювання систем доказів на основі яких базуються різні точки зору , переоцінка та переосмислення понять та інформації , здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення .

Таким чином , критичне мислення – це складний ментальний процес , який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення .

Модель уроку , згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз :

  1. ^ Евокація ( фаза актуалізації , виклику ) .

На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій :

учні активно згадують все , що вже відомо з теми .

Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань , що є визначальним , адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того , що вже відомо . Навчальний процес – це процес поєднання нового з відомим ;

відбувається активізація діяльності учнів , їх мислення , говоріння , що є дуже важливим , бо , промовляючи свої думки , учні переходять на рівень самоусвідомлення ;


2


зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми , при цьому визначається мета навчання , що є вирішальним моментом .

Основні запитання :

- як збудити цікавість учнів ?

- Як відновити у пам’яті попередні знання?

- Як сформувати думку учнів ?

- Як спонукати учнів до формулювання запитань ?

Отже , ефективна стратегія евокації створює мотивацію учнів до активного навчання .

Основні форми роботи на фазі евокації : “ мозковий штурм “ ; робота в парах ; робота в групах , “Гроно”, читання з передбаченням,вільне письмо.

“ Мозковий штурм “ – це ефективний метод колективного обговорення , пошуку рішень , що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми , вираження поглядів усіх учасників . Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання .


“Гроно”-учні використовують список понять Мозкового штурму з

даної теми , а потім застосовують метод “Гроно “ для встановлення зв’зків .


Керована діяльність –читання з передбаченням . Потрібно поділити текст на частини і запропонувати учням передбачити , що станеться в наступній частині .Для передбачення використовують заголовок або фрази .

Учитель дає учням короткий перелік слів , вислів із тексту і пропонує парам учнів зробити припущення , як ці слова використано в тексті: Знаю –Хочу знати –Вивчаю .

Невеликі групи або і весь класс ,розповідають те, що вони вже знають ,а потім формулюють запитання , на які треба знайти відповіді .


Вільне письмо . Учні вільно пишуть все ,що вони знають , відчувають ,

чому дивуються щодо теми уроку – до того , як почнеться її опрацювання .


Групова форма роботи – середовище для розвитку критичного мислення та формування ключових компетентностей.

Під час роботи в групі відбувається спільне розв’язання поставлених задач.У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму , взаємопідтримки , взаємодопомоги , зникає відчуття страху , скованості. Працюючи в групі ,учнів вчаться говорити , обговорювати проблему , вислуховувати думки співрозмовника , приймати рішення.

Робота в групах будується на правилах:

  • один говорить – усі слухають;

  • з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;


3



  • висловлювати свої думки чітко , лаконічно ;

  • група доручає одному з її членів виступити ;

  • усі цінують час.

Працюючи в групі , в нагороду за уміння слухати та співпрацювати учні отримують колективну мудрість.Саме така форма роботи створює особливі умови для формування ключових компетентностей.Перш за все , це комунікативні, які передбачають оволодіння способами взаємодії з людьми , вміння спілкуватися усно , письмово; здатність до толерантності у спілкуванні : дотримання культури дискусій , уникнення категоричності ,визнання своїх помилок .

Також це соціальні компетентності , які передбачають здатність та уміння діяти в соціумі з урахуванням позицій інших .

Формування соціальних компетентностей відбувається в процесі роботи учнів у групі , де створюються умови для співпраці учнів , організації їх спільних дій , прийняття спільних рішень ; де використовуються взаємодопомога , взаємоперевірка , взаємооцінка та самооцінка діяльності.


2.Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу).

Тут учні вступають у контакт з новою інформацією , ідеями , працюючи з текстом , історичними документами , відеоматеріалами . В процесі роботи використовуються такі прийоми , як читання із системою позначок “Поміч”. При цьому ,прочитавши речення , треба поряд поставити відповідну позначку :

+ - відома інформація ;

! - нова інформація ;

? - здивувала , зацікавила ;

- - заперечує тому , що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того , що читає дитина , порівняно з тим , що вже знає.Так виникає зв’язок між відомим та невідомим , створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.


Метод “Подвійний щоденник” . Сторінку зошита поділити на дві частини. У першій написати ту інформацію , яка вразила , викликала спогади й асоціації. У другій – описати думки , коментарі , питання ,що з цього приводу виникли.


Запитання – Відповідь

Учні працюють у парах .У ході читання тексту вони ставлять запитання стосовно частин тексту та відповідають на них .


Кероване вивчення.

Учням слід дати письмову інструкцію , яка приверне їхню увагу до ключових частин тексту і спрямує їхні думки . Наприклад , охарактеризувати ставлення головного героя до а)…, б)…, в)… .

4


3.Рефлексія (фаза розміркування).


Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому , що :

  • учні індивідуально чи разом з іншим складають список нової інформації, яку отримали ;

  • розповідають один одному ,записують вивчене;

  • складають схеми , таблиці , малюнки за темою і пояснюють новий матеріал класу.



На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:

  • учні розуміють краще те , що можуть уявити і виразити власними словами : ”Те що я чую – я забуваю ; те , що я бачу і чую – я трохи запам’ятовую ;те , що я бачу , чую і промовляю , я починаю розуміти “;

  • відбувається обмін думками , висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення словникового запасу , дає можливість розширити знання за темою , побачити різні підходи до оформлення відповіді ,складання схем. А значить , здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку самоосвіти учнів .

Далі наведено низку стратегій , які допоможуть учням на фазі рефлексії


Огляд “Подвійного щоденника “

Учні діляться тим , що вони записали у своїх щоденниках відгуків .Учитель пов’язує подальше обговорення тексту з їхніми відгуками .

Написання есе.

Учні у вільній формі викладають думки щодо прочитаного . Есе можна писати 5 , 10 ,20 хв.


Збережи останнє слово для мене .

Учні виписують цитату , яка схвилювала або найбільше вразила . Із зворотнього боку записують коментар . Останнє слово надають “ несміливому “ учневі наприкінці уроку . Правильність судження до уваги не брати .

П’ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання :

  • написати , що дізналися з теми ;

  • поставити запитання –“Що залишилось незрозумілим”.

Ці відповіді вчителі використовують під час планування наступного уроку.


Після опрацювання теми учні можуть написати сенкан .

Сенкан – це вислів , який складається з п’яти рядків :

Слово- тема (іменник).

Два прикметники.


5


Три слова , які визначають дію , пов’язану з темою.

Фраза.

Слово- синонім теми.

Використання цих прийомів створює можливість для формування інформаційних компетентностей .Вони пов’язані з умінням добувати , опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією : складання алгоритмів , виділення головного , представлення матеріалу у вигляді схем , малюнків , написання сенканів , есе.

Варто залучати учнів до складання опорних конспектів , цікавих ситуативних задач , підсумкових запитань , творчих завдань.

Таким чином , саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально – виховного процесу , дає можливість створити такі умови ,коли всі учні залучаються до активної , творчої навчальної діяльності , процесу самонавчання , самореалізації , вчаться спілкуватись ,співпрацювати , критично мислити , відстоювати свою позицію.

Отже , наведена методична система дає можливість учителю:

  • активізувати мислення учнів;

  • мотивувати та стимулювати їх діяльность;

  • залучити всїх учнів до творчої ,продуктивної діяльності;

  • активізувати пізнавальний процес ;

  • розвивати пізнавальний процес ;

  • розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал ;

  • розвивати навички колективного спілкування , почуття взаємодопомоги , взаємопідтримку ;

  • формувати ключові компетентності учнів .

Щоб стимулювати критичне мислення , учителю необхідно :

  • виділити учням і забезпечити можливість для використання критичного мислення ;

  • дозволити вільно розмірковувати та висловлювати свої думки ;

  • приймати різноманітні ідеї та думки ;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання ;

  • висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;

  • цінувати критичне мислення учнів .

Щоб почати ефективно практикувати критичне мислення , учні повинні :

  • розвивати впевненість у собі , розуміння цінностей власних поглядів та ідей ;

  • брати участь у процесі навчання ;

- поважати думки інших ;

- бути готовими продовжувати чи відкидати міркування ,судження.

Таким чином , критичне мислення виявляється продовженням напряму традиційної освіти , котрий робить наголос на культивуванні мудрості та на її застосуванні на практиці , у житті .

6


Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків , піддання їх коректному скептицизмові , зіставлення їх із протилежними точками зору , розробку системи доказів на підтримку відповідної точки зору та обрання позиції , заснованої на цих доказах . Складний процес творчої інтеграції ідей та джерел , переоцінки та перебудови понять та інформації . Критичне мислення спрямоване на певну мету , але може бути й творчим процесом , де цілі не такі вже й ясні .

На мою думку , уведення критичного мислення до навчальної програми обґрунтовано необхідністю покращити показники учнів . .

Отже , за допомогою системи критичного мислення учні позбуваються комплексу , через те ,що їхня думка не збігається з думкою більшості .

Таким чином , застосування критичного мислення на уроках української мови та літератури сприяє спілкуванню та розумінню думки іншої людини і є необхідною складовою сучасного уроку .


Література

1. Бєлкіна О.В. Педагогічні умови ефективного формування критичного мислення школярів //Проблеми педагогічних технологій : Збірник наукових праць.-Луцьк:Волинський Академічний Дім, 2004.-Вип.2.-С.145-152.

2. Бєлкіна О.В.Критичне мислення вчителя як передумова його розвитку в учнів // Формування гуманістичного світогляду вчителя : Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. Конф. / Уманський держ. педагог. ун-т. ім.. П.Тичини.-К.: Наук. світ, 2001.-С.80-84.

3. Власенко О. Ю. Застосування методичних стратегій критичного мислення на уроках ЗЛ // Зарубіжна література . Всеукраїнська газета для вчителів.-2005.-№421-424, червень.- С.4-23.


7



Схожі:

Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури iconРозвиток критичного мислення учнів на уроках мови і літератури
Я скористалася схемою, запропонованою американським мовознавцем, але дещо допрацьованою
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури iconПідготувала Вчитель української мови та літератури
Методи: ілюстративний, проблемно-пошуковий, словесний, критичного мислення, самостійної роботи, практичний
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури iconБратищенко Ірина Вікторівна заступник директора школи з нвр, вчитель української мови та літератури Київської середньої загальноосвітньої школи №4 організація навчальних дій на уроках української мови,
На уроках української мови, що спрямовані на формування комунікативних умінь у школярів
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури icon«Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний час» Допомагаючи іншому піднятися на гору
Опис досвіду роботи вчителя української мови та літератури Сердюк Лариси Василівни за темою
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури iconПро досвід роботи вчителя української мови і літератури Попільнянської гімназії №1 Шуляр Олени Іванівни Тема досвіду
Тема досвіду. Формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови і літератури
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури iconІз досвіду роботи вчителя української мови та літератури ззош №92 Шклярової Олени Олексіївни
Розвиток гносеологічної активності учнів на уроці української мови як засіб підвищення грамотності
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури iconПідсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках
Только живой ум и может делать нас работниками жизни [11; 6]. Безумовно, вчений говорить про аналітичне мислення, яке робить з людини...
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури iconФормування креативності учнів у процесі виконання ними навчальних завдань на уроках української мови та літератури
...
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури iconФрагмент аналізу роботи методичного об’єднання вчителів української мови та літератури
У 2008-2009 н р учителі української мови та літератури працювали над вирішенням першочергових завдань навчання та виховання учнів...
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури icon«українознавчі та сумщинознавчі матеріали в процесі вивчення мови І літератури (за творчістю якова андрійовича мамонтова)»
Розділ роль уроків української мови та літературного краєзнавства у формуванні етнокультурної компетенції, творчого мислення учнів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов