Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» icon

Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість»



НазваУрок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість»
Дата конвертації28.06.2013
Розмір199.46 Kb.
ТипУрок
скачать >>>

Урок літератури рідного краю для 8 класу

Тема: «М.Яременко – поет-земляк. Життя і творчість».

Мета:

- познайомити учнів із творчістю нашого видатного земляка, поета М.Яременка;

  • сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання, уміння аналізувати поетичні твори;

  • Виховувати любов до Батьківщини, рідного краю, прагнення примножувати його велич і красу.


Методи і прийоми:

  • бесіда, робота з текстами, ідейно-художній аналіз тексту, пошуковий метод, метод «вільного мікрофону»;

  • метод роботи в групах.

Тип уроку: усвідомлення нового матеріалу з елементами спостереження та дослідження.

Обладнання:

  • портрет письменника, фотографії М.Яременка, збірки письменника; картки, зразок клопотання.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів.

1. Організаційний момент.

2. повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Бесіда за питаннями:

  • Що ви раніше чули про М. Яременка? (Поет-земляк, що народився у Валер’янівці; написав вірш про Валер’янівку)

  • Які його твори пам’ятаєте? («Легенда про Чумака Дем'яна»)

2. Розглянути портрет М.Яременка.

  1. Виразне читання поезії «Легенда про чумака Дем’яна»).

ІІІ. Усвідомлення та засвоєння нових понять.

  1. Слово вчителя:

  • Краще про себе розповість сам автор. Михайлом Яременком на прохання працівників музею нашого Будинку культури була написана автобіографія. Послухайте її.

2. Прослуховування тексту автобіографії.


Автобіографія

Михайла Тадейовича Яременка

Я народився 27червня 1923р. в селі Валер’янівка, Маріупольського повіту, Донецької губернії (нині Волноваський район, С.Валер’янівка, на Донеччині). Батько мій, Тадей (Звали його Фадей), був бідняком-хліборобом, з дитинства прищепив любов до рідної землі: він був полеводом, а потім аж до самої війни працював бригадиром рільничої бригади колгоспу ім.Сталіна (нині ім.ХХІІ з’їзду КПРС). Мати моя, Онися Іванівна, прищепила любов до праці: з нею я працював у колгоспі на різноманітних роботах: ходив за плугом, косив сіно, пас корів.

З семи років почав учитися в неповно-середній школі, а після закінчення семирічки в 1938році поступив учитися в Комсомольський лісотехнікум ( нині Великоанадольський ). Вже в 5-му почав писати вірші, переважно гумористичні. Були це дружні частівки, гуморески, епіграми та інше. Весною 1939 року в Ольгінській районній газеті був надрукований перший вірш «Весняне свято» (про 8 Березня), а трохи пізніше – «Пісня про вибори» ( про Пашу Ангеліну) та інші. Захоплювався з дитинства творами О.С.Пушкіна, Т.Г.Шевченка, а коли був студентом – М.Ю. Лермонтова, а потім С.Єсеніна. З прозаїків - М.Гоголем, А.Чеховим, особливо любив читати Жюль Верна.

З перших учителів, хто прищеплював любов до літератури, були Л.І.Ляшенко, і М.Х.Вілінська (в семирічці), в лісотехнікумі – М.В.Роменський, а потім С.Ю.Сергучов.

Вони мені говорили, що той, хто вперто буде працювати над собою, завжди здобуде перемогу. І це дійсно сталося так. З третього курсу Великоанадольського я був мобілізований у ряди Радянської армії, де і знаходився до серпня 1945р. Довелося зі своїми ровесниками приймати участь у звільненні Криму, Білорусії, Литви від фашистських загарбників. На кордоні Східної Прусії і Литви в жовтні 1944р. був тяжко поранений. На фронті брав участь як сапер і мінер. Нагороджений орденом Слави 3-ї ступені й п’ятьма бойовими медалями.

Після демобілізації із Радянської Армії працював у рідному селі рахівником колгоспу до 1947р.,а восени 1948р. знову пішов у лісотехнікум і закінчив у 1949р. Працював лісним техніком, помлісничого на Ставропольщині, а з 1950р. по 1954рр. – був інженером лісонасаджень Донецької залізниці ( cт. Дебальцево). З 1954 до 1962р. працівник міської, районної, обласної газет (м.Дебальцеве, Парткомуна, Ворошиловград).

Особливо в ці роки активізується моя літературна діяльність. При газетах керував літературними гуртками, випускав літературні сторінки. Одночасно учився заочно в Літературному інституті ім. Горького (м.Москва), закінчивши його в 1962р., захистивши диплом двома поетичними книжками. Автор п’яти книжок поезій: «Весняні мелодії» (1955р.), «Яблуневий цвіт» (1961р.), «Сонцем повняться літа» (1965р.), «Вишнева заметіль» (1970р.), «Видзвони над нивами» (1973р.), а зараз працюю над повістю «Сяйво над Луганню».

Із шкільних і студентських років завжди пам’ятаю своїх друзів-комсомольців: Гришу Савельєва, Івана Мироненка, Івана Єрмоленка, Миколу Ісакова та Михайла Горбунова (поет). Перший із них помер, а всі інші працюють на різних посадах, живуть у різних містах СРСР.

З 1962р. працюю директором Ворошиловградського обласного Державного архіву, поєдную наукову працю з літературною. Живу в місті Ворошиловграді.

Михайло Яременко.

^ 3. Слово вчителя.

- Ми, як жителі села Валер’янівки, дуже пишаємося своїм земляком, що уславив наше село в поезії. Але, на жаль, творчість М.Яременка не була ретельно вивчена, узагальнена, не була достатньо оцінена. Було створене клопотання про висунення кандидатури М.Яременка на присудження премії імені Павла Тичини – «Чуття єдиної родини». Справу не було доведено до кінця.

Уявимо себе науковцями-дослідниками творчості М.Яременка. спробуємо дослідити життя і творчість Михайла Тадейовича і знайти підстави для того, щоб сприяти популяризації творчості нашого земляка.

4. Об’єднання дітей у групи за допомогою жеребу. Учні працюють у чотирьох групах: а) «Біографи», б)«Літературні критики - І», в)«Літературні критики – ІІ», г) «Літературні критики – ІІІ».

5.Слово вчителя:

- «Біографи» будуть досліджувати життєвий шлях митця за його поезією; групи «Літературних критиків – І, ІІ,ІІІ» будуть досліджувати та аналізувати творчість М.Яременка.

  1. Інструктаж:

Пам’ятка:

  • розподілити обов’язки: обрати голову групи, секретаря, доповідаючого; решта учасників – це дослідники;

  • працювати колективно, бо оцінюватись буде робота цілої групи;

  • працювати швидко;

  • робити записи в таблиці;

  • доповідаючому повідомити про результати роботи групи.




  1. Робота в групах за картками.

__________________________________________________________________

Картка групи «Біографів»

Заповнити таблицю, використовуючи текст автобіографії та тексти поезій

?

Місце та дата народження поета?

?

Відомості про тата?

?

Відомості про маму?

?

Де навчався?

?

Чибув одружений?

?

Чи мав дітей?

?

Яку фахову освіту здобув?

?

Що відомо про останні роки життя?

__________________________________________________________________

До картки додається «Автобіографія» М.Яременка та тексти поезій «Моя рідня», «Вишивальниця», «Присніться мені, мамо, квіткою», «Портрет батька», «Син».


__________________________________________________________________

Картка групи «Літературних критиків –І»

^ 1. Заповнити таблицю, використовуючи тексти поезій

Види лірики

Назви поезій

Громадянська поезія




Пейзажна поезія




Інтимна поезія




Філософська поезія




Поезія змішаних видів




  1. Відновіть хронологію видання збірок, скориставшись «Автобіографією»

Рік

19.. - ?

19.. - ?

19.. - ?

19.. - ?

__________________________________________________________________

Учні отримують текст «Автобіографії» та тексти поезій «Лідія Петрівна», «Самотній каштан», «Портрет батька», «Зустріч», «Вітер», «Меморіал слави», «Волноваські дороги»(пісня), цикл «Донецькі пейзажі»


__________________________________________________________________

Картка групи «Літературних критиків - ІІ»

^ Виконати ідейно- художній аналіз поезіїМ.Яременка «Легенда про Чумака Дем’яна», заповнюючи таблицю

Назва твору

?

Автор

?

Тема

?

Ідея

?

Жанр (якщо яскраво виражений)

?

Вид лірики

?

Образи- персонажі ( якщо є)

?

Художні засоби:

- епітети

?

- порівняння

?

- метафори

?

-

?

-

?

-

?

-

?

Віршовий розмір

?

__________________________________________________________________

До картки додається текст поезії М.Яременка «Легенда про чумака Дем’яна».

__________________________________________________________________

^ Картка групи «Літературних критиків – ІІІ»

Виконати ідейно-художній аналіз поезії М.Яременка «Волноваські дороги»(пісні), заповнюючи таблицю


Назва твору

?

Автор

?

Тема

?

Ідея

?

Жанр (якщо яскраво виражений)

?

Вид лірики

?

Образи персонажі ( якщо є)

?

Художні засоби:

- епітети

?

- порівняння

?

- метафори

?

-

?

-

?

-

?

-

?

Віршовий розмір

?




  1. Виступи представників груп.

ІV. Домашнє завдання: Знайти додаткову інформацію про М.Яременка (останні роки життя) або вивчити одну із поезій напам’ять.

^ V. Оцінювання: діти за активну участь у дослідницькій роботі варті високих балів.

VІ. Підсумок.

Дати відповідь на запитання:

  • Чи гідна творчість М.Яременка премії імені П.Тичини «Чуття єдиної родини»?

  • Чи потрібно знайомитись із творчістю М.Яременка й іншим учням, чи тільки нам, Валер’янівцям?

  • Що нового ви дізнались на уроці?

  • Що сподобалось або не сподобалось?



Додаток до уроку №1





Фотографія М.Яременка


Додаток до уроку № 2


Збірки М.Яременка, що находяться у шкільній бібліотеці














Автограф М.Яременка до збірки «Хліб і сталь»

Додаток до уроку №3

^ Поезія М.Яременка із різних збірок

Син

Син в колисці

Дивно ловить звуки,

Голова покрита ще пушком.

Сорок днів

Маленьке серце стука

В хлопчика,

Якого звем Сашком.


Простягає жваво рученята,

Аж до крові дряпає свій ніс.

Кожен день

Купає сина мати,

Щоб Сашко міцнів

І швидко ріс.

В світлий дім

Вселилося безсоння,

У маленьких грудях

Серце б’є:

Вуркотить,

Всміхається до сонця

У колисці

Голуб’я моє…

1959р.


Моя рідня


Де воли ходили довгим шляхом,

Чумаки возили з Криму сіль –

Недалеко, біля Волновахи,

Вуликом гуде моя артіль.


Рідне моє селище!

Недавно

Я учився в школі, працював.

Тут сади порошу сиплють в травні,

Дзеркалом блищить

Блакитний став.


Кожна стежка

Й вулиця знайома,

В спогадах стає старе село:

Пахне хлібом

Житяна солома,

Де колись вітряк

Хрестивсь крилом.


На причілках –

Півні зозулясті,

Хвіртка відкривалася у сад.

Вибігло хлоп’я таке вихрасте,

Карооке – вилитий мій брат.


Вийшли в люди від цього порогу

Прадід мій Григорій, дід Павло.

В господарстві віл був круторогий,

Більш нічого, кажуть, не було.


І слізьми спливали їхні роки,

В найми діточки ішли малі.

А тепер –

Поглянь у степ широкий –

Колос повний висне до землі.


І живе в достатку і сумирі

Давній рід мій –

Родичі усі.

Сонце усміхається їм щиро,

Посрібливши промені в росі.


За порогом хати –

Люба мати

Дівчину колише на руках ...

Від вузьких воріт,

З цієї хати

Ліг братам в життя

Широкий шлях.

1961р.


Вишивальниця

Пам’яті моєї матусі,

Онисі Іванівни

Як стала мати солдаткою-вдовою,

Мережила нитками рушники.

І поливала полотно сльозою

Вплітаючи журбу свою в нитки:

З-під голки вилітали вмить пташки,

Сідаючи на білі рушники.

На полотні дитинство вишила моє:

Ставок і берег.

Ряска і качата.

Із вудкою сидить хлоп’я чубате,

А поплавець над хвилею «клює».

На рушнику – пістряві два півні,

Гілками саду чешуть пишні гребні,

А ген – пастух жене корів до греблі,

Кудись пливе рибалка на човні.

На рушнику –

Пістряві два півні.

Журбу розвійте, матінко моя,

Гаптуйте полотно шовковими нитками.

В дитинство хочу попроситись, мамо,

Та жаль, що, мамо, вже посивів я.

Журбу розвійте, матінко моя!

Нехай барвінком рясно зацвіте

На полотні барвисте рукоділля!

Мене не стрінете вже хлібом-сіллю, -

Могила Ваша пахне ромен-зіллям.

О рукоділля мами –

Диво золоте!

1978р.

Портрет батька

На тобі папаха – шапка сива,

В ній любив ти свято зустрічать.

І, здається, півні галасливі

На всю хату

З рушника кричать.

А коли до батьківської хати

Поз’їжджаються твої сини,

Т їм будеш тепло усміхатись,

Як живий,

Поглянеш зі стіни.

Батько ваш і досі десь в солдатах,

Хоч давно й скінчилася війна –

Скаже й на синів погляне мати,

В кожнім -

Риси батька розпізна.

Потім нам борщу насипле в миску

І для батька ложку покладе.

Поколише внукову колиску,

Гляне у вікно:

  • А, може, йде…

Мабуть, їде з поля довгим шляхом,

Бо я чую воза дальній дзвін.

Тільки де майне чия папаха,

Так я вмить подумаю:

«Це він!..

Він іде і тесові ворота

Відчиняє, мов колись, давно…»

…Лиш гілками груша-бергамота

Стукає, як пальцями,

В вікно.


Історія нашого села в поезії

Легенда про чумака Дем`яна

^ Михайло Яременко

Була хатина та низька,

Де дід мій бідно жив.

Легенду цю про чумака

Мені він розповів:

- Не вперше тут чумак Дем`ян

Обози з Криму вів.

А навкруги – шумів бур`ян,

І степ вовками вив.

Скрипіли ярма на волах,

Сто верст пройшли воли,

І де зігнувсь коліном шлях,

Заморені лягли.

І що чумак той не робив:

І лаявсь, і моливсь –

Не йшли воли – хоч їх убий-

Лягли й не піднялись.

У небо посваривсь чумак:

- За що караєш так?

Він сам волом запрігся в віз,

І далі сіль повіз.

Не стало в суліях води,

На возі – кримська сіль.

Упав він на траву тоді:

Ятрила серце біль.

А вранці хури з сіллю йшли,

І чумака знайшли .

Був той Дем`ян іще живий:

Настойку із трави

Йому напитися дали

(Вона ж гірка на смак).

Дем`яну ліки помогли,

Бо знов ожив чумак.

Валеріана поміж трав

У червні тут цвіла.

А потім хтось ім`я це дав

Для нашого села…

Давно – давно це все було,

Вже зник чумацький шлях.

Тут Валер`янівка – село

Живе в рясних садах.

Крокують електростовпи

Із станції в артіль.

А у господарів степів

Є хліб, і сало й сіль.

Тут пісня птицею зліта

І б`є крилом в блакить.

Пшенична хвиля золота

У даль ясну біжить.

Лиш у загадках вирина

Старий чумацький шлях …

Встає висока ярина

Колоссям на полях,

Десь за могилами зника

Її дзвінкий прибій…

  • Легенда це про чумака,

Чи правда, діду мій?!

***

Мене чекала ти –

І я прийшов,

Твоїм назвавшись, земле,

Рідним сином,

За тебе я пролив у битвах кров,

Щоб ти цвіла

Вродлива, мов калина.


Не раз в бою від смерті берегла,

Коли окопом, бліндажем була ти,

А після битв колоссям проросла

І пригорнула знов мене,

Як мати.


Моя ти земле!

Налилася вщерть

Живлющим соком,

Як ріка водою.

Яке це щастя:

Подолати смерть

І вийти з бою

Дивно молодою!


Яке це щастя:

Наливать бруньки,

Вустами квітів пити чисті роси…

Моя ти земле!

Хай на всі віки

Тобі хлюпочуть мирно сині грози!

1973р.


^ Земля труда і слави

Донецький край!

Люблю твої простори,

Де гостро пахне чебрецем,

Де плеще хвилями

Азовське море,

Де зорі з неба

Дивляться в Дінець.


Земля моя!

Мій краю сонця й вітру,

Скарбниця щедра

Вугільних пластів!

Я без тепла твого

Й твого повітря

Навіки б, мабуть,

Вже осиротів.


Он ллється сталь –

Все небо у заграві,

Роїться над містами зорепад…

Донецький край –

Земля труда і слави –

Стоїть на варті миру,

Як солдат!

1961р.


^ Самотній каштан


Чого стоїш сумний, каштане,

Чекаєш, мабуть, теплих днів?

Коли шуміти перестанеш

Про те, що швидко постарів?


Хіба забув травневий вечір,

Як соловейко щебетав?

Мов руки, листя клав на плечі

Дівчатам ти і щось шептав.


Тепер стоїш ти одинокий,

Колючі скинувши плоди,

Повз тебе молодості кроки

Пройшли, залишивши сліди.


Про що ти сниш,

Про що ти мрієш

В ці дні осінні розкажи?

На стовбурі кора старіє,

На ній зів’ялий мох лежить.


Я часто–часто на світанні

Тут зустрічав свою любов…

До тебе в гості

Знов, каштане,

Не сам, а з сином я прийшов.


Над вітами твоїми небо

Збирає хмари в дальню путь,

А юні клени

Біля тебе

Твою самотність бережуть.

1961р.


***


Відлетіла юність золота й рум’яна,

Тільки й досі серце від кохання п’яне.


Ой, якби-то крила, крила соколині –

Полетіло б серце до тої дівчини,


Що мене чекала завжди край віконця,

Наче зірка - місяця, наче нива – сонця.


Заросли до неї всі дороги й стежки,

Клен під ноги сипле золоті сережки.


Юнь моя крилата, буйний-буйний цвіте,

Ти, як хміль, у серці, як весняний вітер.

1961р.


Зустріч

Скільки весен вже після розлуки

Я без тебе, Маріє, прожив!..

Я іду у село через луки

Вже для тебе забутий, чужий.


Мов лебідки, хатини біліють,

Десь шумують вітри в вишняках.

Ти куди поспішаєш, Маріє,

Із білявим синком на руках?


  • Добрий день, - з хвилюванням

промовив.

(В серце – наче хто вдарив ножем).

- Як здоров’я твоє, чорнобровий? –

Запитала, - одружений вже?



  • Так, нічого. Здоров’я? Байдуже.

Буду в матері, в брата в гостях.

Та, признаюсь тобі, Любий друже,

Я один ще живу. Холостяк…


Ой, навіщо було вдвох стрічати

Ранні весни в вишневім саду?

Є красиві русяві дівчата,

А такої, як ти, не знайду.

1965р.


Вітер

З шелестом пройшовся по тополі,

Пролетів над оксамитом трав.

Ти чого так розгулявся в полі.

Пшениці й жита розхвилював?


Неспокій, мов хлопчак, вихрястий,

То полинеш ти у тихий гай,

То дощем примусиш хмарку впасти

На рясний колгоспний урожай.


Краще ти побіг би десь на луки,

Просушив би сіно запашне.

Взяв ромашку, мов дитя, на руки,

Колихав би, поки не засне…

1955р.

^ Вишнева заметіль

Кружля навкруг вишнева заметіль

І пелюстками вистеля дорогу.

І м’яко топчуть їх дівочі ноги,

І в’ється спів, мов кучерявий хміль.

Неначе хто розсипав білу сіль

В алеях саду і біля порогу.

Гуде басисто пухлощокий джміль,

Напившись з квітів меду молодого.


І вуликом артіль гуде-співає,

І трактором гуркоче біля гаю,

Де спів пташиний лине звідусіль…

Воістину навкруг кипить робота!

Щоб медом вщерть поналивались соти,-

В саду кружля вишнева заметіль.

1970р.


***

Пам’ятаєш ти, далека й ніжна,

Холод сорок першої зими?..

Край села в саду сумує вишня,

До якої ходимо не ми.


Є у мене син. Дочка у тебе

Через рік вже піде в перший клас.

Вишня, як вдова, одна під небом

Ронить роси, виглядає нас.


Хочу я, щоб зеленіли віти,

Наливався завжди вишень сік,

Щоб в саду зустрівшись, наші діти

Та й не розлучалися повік.

1966р.


^ Над Молочною


Пам’яті моїх земляків-солдатів, які

Смертю хоробрих полягли в жовтні

1943року на річці Молочній


Битими солдатськими дорогами

Таврія веде мене у Крим.

Степ розбух зернятами вологими,

Щоб налитись колосом тугим.


Тіні вбитих виснуть над Молочною,

Де колись аж пінивсь кров’ю бій.

І ростуть рясні-рясні кленочки там,

Та стискає моє серце біль.


Біль пече за близькими й неблизькими,

Хто спіткнувсь об кулі у боях.

Проросла відвага обелісками

У таврійських сонячних полях.


В снах і досі марю я атаками,

Хоч солдатів тих нема давно.

Кров їх в полі червоніє маками,

Кличе до звитяг, як знамено!

1966р.


М. Яременко про Донецький край


^ СОНЕТ ДОНЕЦЬКОГО ЛІТА

Цвіте люцерна. Мчать у степ дороги,

Де терикони і копри встають.

Травинка кожна стелиться під ноги,

Ласкаві квіти рук дівочих ждуть.


Уже зозулі в лісі не кують,

Притихли солов’їні монологи.

Дозрілі колоски у обрій б’ють ,

Напившись вдосталь сонця і вологи.


Цвіте люцерна. Ниви голубі

Біжать у даль. Шугають голуби,

І тінню хмарка падає на квіти.


Роняють бджолі на густі меди,

Несуть у вулик трунок золотий

Донецького натрудженого літа.

1973р.


^ ДОНЕЦЬКІ ПЕЙЗАЖІ


1

Біля озера – сіно в копицях,

На пасіку росянисті сліди.

Рання зіронька хоче умиться,

Як дівчина, біжить до води.


Тихо, тихо на полі й на лузі,

Синім дзеркалом плесо блищить.

Очерет – в голубій завірюсі,

Рожевіє на сході блакить.


У задумі глибокій рибалка –

Не пірнає ніяк поплавець.

А лоза заплела густо балку,

Де, як стрічка, заплутавсь Дінець.


Верби в воду зайшли подивиться

На зажурену вроду свою…

Біля озера сіно в копицях,

Десь зозулі кують у гаю.


2

Веселка над Дінцем –

Прикмета добра,

Як люди кажуть,

То - на хліб, на плід.

То урожай

Покотить хвилі в обрій,

Весілля затанцює

Край воріт.


То буде квітнуть

Дружба барвінково

І мир міцніть

В поєднанні сердець…

На щастя людям

Вигина підкову

Веселка, що звиса

Через Дінець.

3

Де Кашлагач

У степ збіга,

Шумить, як літня щедра злива,

Великоанадольський гай –

Донецької природи диво.


Стоїть не пустуном краси,

А пам’ятником рукотворним,

Росте, підводиться у синь,

Грудьми зустрівши

Бурі чорні.


Спинивши грозяні вітри,

Посуху вбивши серед поля,

Поезія зелених рим –

Мій ліс Великоанадолю.


Тут вперше я пізнав красу

Життя невпинного земного.

Я людям сонце в дар несу,

Тобі вклонившись низько в ноги.

1978р.


Література



  1. А.Корниенко При свете надежды. Стихи. Издательство “Русское поле”,2006.– 190с.

  2. Анатолий Корниенко//С любовью и верой. Стихи. Издательство «Смоленская газета», 2006г. – 192с.

  3. Бик А. С. Провідна ідея педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського / А.С. Бик // Рад. шк. – 1985. – № 3. – С. 54–60.

  4. БіляївВ.І. “На неокраянім крилі…” /В. І. Біляїв – Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ /В. І. Біляїв - Донецьк, УК-Центр – 2003. – 348с.

  5. ВареникІ.П. Валер’янівка. Валер’янівка – Краснодар, 2001р.,3 74с.Дата публікації: 02.12.2009.

  6. ДедюхинА.М. Сухомлинский о патриотическом воспитании детей / А.М.Дедюхин // Нач. шк. – 1976. – № 10. – С. 21–22.

  7. КошолапО.Ф. Використання педагогічних ідей В.Сухомлинського у громадянському вихованні учнівської молоді // Наукові записки. Сер. Педагогіка і психологія. Вип. присвяч. 90-річчю Вінницького держ. пед. ун-ту ім.М.Коцюбинського / Вінницький держ. пед. ун-т ім.М.Коцюбинського. – Вінниця: Держ. картограф. фабрика, 2002. – Вип. 6. – Ч. 2. – С. 12–14. – Бібліогр.: с. 14 (5 назв).

  8. МостоваТ. Уроки Сухомлинського / Т. Мостова // Демократ. Україна. – 2004. – 20 квіт. – С. 5.

  9. ОліфіренкоВ.В. Підручник з української літератури: історія і теорія (монографія) /В.В.Оліфіренко - Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ/В.В.Оліфіренко. - Донецьк. – 2003. – 324 с.

  10. ОліфіренкоВ.В. Уроки правди і добра. Джерела літератури рідного краю, Донецьк, 1995.

  11. СалтановЕ. Школоцентристская социально-педагогическая система В.А.Сухомлинского /Е.Н.Салтанов // Сред. проф. образов. – 2005. –­ № 5. ­ С. 21–24. – Библиогр.: 3 назв.

  12. СенінаВ.К. Використання спадщини В.О.Сухомлинського у формуванні в учнів почуття громадянськості / В. К. Сеніна // Рад. шк. – 1981. – № 12. – С. 48–53.

  13. Сіднєв Л. М. На ідеалах добра і гуманізму / Л. М. Сіднев // Рад. шк. – 1988. – № 9. – С. 76–79.

  14. ЧеркашенкоВ. Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід" За матеріалами: Освіта.ua

  15. Шевченко. Людиною треба стати / Т. Шевченко // Кіровогр. Правда. – 1988. – 28 верес. – С. 3.

  16. ЯременкоМ. Весняні мелодії, Сталінське обласне видавництво, 1955р.

  17. ЯременкоМ. Вишнева заметіль, Донецьк: “Донбас”,1970.

  18. ЯременкоМ.Т. Cталь і хліб: Поезії, - К: Дніпро, 1983. – 118с.



Віртуальні ресурси:

uk.wikipedia.org

donbaslit.skif.net

ruthenia.info

chl.kiev.ua

osvita.ua

youalib.com/content

www.upmeter.com

http://mirslovarei.com/content_log/alogizm-14.html

http://www.elite-paint.com/paintings.php?type=styles&name=Modernism&lang=ru

http://www.donbaslit.skif.net/

ru.wikipedia.org/wiki/Шевченко,_Тарас_Григорьевич



Схожі:

Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconУрок літератури рідного краю для 10 класу Тема: «Образ рідного села Валер’янівки у творчості письменників рідного краю»
М. Яременка; поета, що писав російською мовою, А. Корнієнка; І. Вареника, автора книги «Валер’янівка»
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconУрок літератури рідного краю для 9 класу Тема: «Володимир Сосюра і Донбас»
В. Сосюри «Вода десь точить білий камінь», «Як передать, Донбас, твою красу і силу», «Коли потяг удаль загуркоче», «Як я люблю тебе,...
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconПрограма факультативного курсу „ Література рідного краю для учнів 9 класу ( 35 годин )
Факультативний курс „Література рідного краю” призначений для учнів 9 класу російськомовних шкіл та розрахований на 35 годин (1 година...
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconУрок літератури рідного краю
Тема: Гумористична творчість Павла Глазового. Тематика та основні мотиви гуморесок «Родичі», «Чого жінці шкода», «Виряджала мати...
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconТема уроку. В. Ярмолюк. Сповідь душі у віршах. Мета уроку
Розкрити сторінки життя і творчості Василя Ярмолюка, допомогти учням осмислити особливості ліричного таланту поета, формувати вміння...
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconУрок української літератури на тему«Легенда про безсмертник»
Вона ще раз доводить: лиш тоді ми потрібні світові, коли творимо. А творити ми будемо сьогодні урок літератури рідного краю, що є...
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconТема : Володимир Даник поет Шевченкового краю. Мета
В. Даника, проаналізувати основні поетичні збірки автора; вдосконалювати навички виразного читання творів різних жанрів, розвивати...
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconТема: Життя як творчість Т. Г. Шевченка художник і поет
Літературний ряд: Т. Г. Шевченко «Зоре моя вечірняя», «Реве та стогне Дніпр широкий»
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconТема: Криворіжжя моє, Криворіжжя Мета уроку
Тип уроку: інтегрований урок-композиція з літератури та історії культури рідного краю
Урок літератури рідного краю для 8 класу Тема: «М. Яременко поет-земляк. Життя і творчість» iconУрок літератури рідного краю, 8 клас Тема. «…Я в серці маю те, що не вмирає» (слідами Лесі Українки на Хмельниччині) Мета. Ознайомити учнів із досі мало
Поглибити кругозір учнів, створити умови для заохочення до розумової діяльності. Розвивати мовлення, творчу активність, вміння працювати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib2.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов